Суд у Києві розпочав слухати справу про демонтаж «МАФу-каплиці» УПЦ МП біля Десятинної церкви
Про це повідомляє «Вечірній Київ».
8 лютого Господарський суд Києва розпочав розгляд справи по суті. На засідання прийшли отці у супроводі групи підтримки — дідусів і бабусь з ціпками. Тож судова зала була переповнена.
Ті, хто не зміг потрапити всередину, стежили за розглядом справи у коридорі. Суддя Господарського суду Києва Дмитро Баранов дав розпорядження охороні не зачиняти двері залу, аби всі мали можливість, якщо не бачити, то хоч чути хід засідання.
Одна з прочанок Десятинного Храму Пресвятої Богородиці (так називають споруду в УПЦ МП) хрестила чомусь постійно представників позивача та час від часу осяювала хресним знаменням себе.
А почалось засідання з двох клопотань зі сторони представників відповідача, тобто релігійної громади, у якої знову змінився адвокат. Новий захисник просив суд перенести засідання, щоби дати йому можливість ознайомиться з усіма матеріалами. При цьому під час судового засідання він заявив, що за логікою треба й музей знести, бо, мовляв, також збудований на землі громади Києва.
Інший представник відповідача Дмитро Дорофеєв, взагалі клопотав про закриття провадження, позаяк, за його словами, ця справа повинна розглядатися не Господарським судом Києва, а судом загальної юрисдикції.
Втім, представники позивача від Національного музею історії України нагадали, що таке саме звернення вже подавалося в жовтні 2020 року й було відхилено. Вони виступили проти задоволення необґрунтованих звернень, заявивши, що клопотання надумані й направлені на максимальне затягування розгляду справи.
Суддя погодився з позицією сторони позивача та визнав ці два клопотання безпідставними. Тоді адвокат Дорофеєв заявив відвід судді, заявивши про його упередженість. Після наради за зачиненими дверми Баранов відхилив невмотивовану заяву.
Втім, тактика «затягування» розгляду справи частково спрацювала. На першому засіданні суд встиг заслухати тільки вступні слова представників Музею історії України, Міністерства культури та КМДА.
Так, представниця юридичного відділу музею Олена Банах вкотре розповіла в суді, що власником земельної ділянки, на якій релігійна громада самочинно збудувала каплицю, є держава в особі КМДА. А єдиний законний користувач особливо цінної заповідної землі історико-культурного призначення є Національний музей історії України.
За словами Банах, релігійна громада самовільно захопила ділянку та без жодних дозвільних документів побудувала з порушенням всіх норм і правил капітальну кам’яну каплицю площею 158 квадратних метрів на землі Національного музею історії України. Це підтверджується висновками відповідної земельної експертизи.
Нагадаємо, що «храм-МАФ» з’явився на землі Національного музею історії України ще у 2006 році як тимчасовий намет для проведення Богослужіння на одне з релігійних свят. Утім, коли подію відзначили, намет лишився.
Згодом він перетворився на дерев’яну каплицю, а потім став капітальною кам’яною спорудою, у якій наразі розташовані церква та монастир. Ба більше, релігійній громаді вдалося зареєструвати право власності на будівлю, тоді як земля залишається у постійному користуванні музеєм.
«До Держреєстру право власності на нерухоме майно було внесено згідно з рішенням Шевченківського райсуду від 15 лютого 2012 року. При цьому суд визнав за відповідачем право власності на три збірні кіоски. А малі архітектурні форми не належать до об’єктів нерухомого майна.
Тобто право власності на них взагалі не підлягає реєстрації. Крім того, правовою підставою реєстрації визнано рішення суду, яким визнано право власності зовсім на інший об’єкт. А зареєстрували право власності на нерухоме майно», — пояснила в суді Банах.
Врешті-решт суддя Баранов оголосив перерву в засіданні до 9:30 15 лютого.
Нагадаємо, що Національний музей історії України звернувся до Господарського суду столиці з позовом щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Крім того, позивач вимагає щоб релігійна громада своїм коштом знесла незаконну споруду на землі, де стояла перша кам’яна церква Київської Русі разом із містом Володимира Великого.
18 січня 2023 року Господарський суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив засідання розгляду справи по суті на 8 лютого.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сподівається, що найближчим часом вдасться вирішити судовий спір і «храм-МАФ» нарешті демонтують.
