Світові релігії та громадянське суспільство в боротьбі з ненавистю та екстремізмом
Міжнародна конференція «Світові релігії та громадянське суспільство в боротьбі з ненавистю та екстремізмом» проходила в столиці України 28-29 березня. Організатором заходу був Інститут прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії.
Україна проголосила інтеграцію до ЄС своєю стратегічною метою. Ключовою умовою для здійснення цієї мети є повага до прав людини, в тому числі й прав осіб, що належать до меншин, забезпечення толерантності та недискримінації. Досягнення цієї мети можливе лише шляхом поєднання зусиль держави, політиків, ЗМІ, недержавного сектору, громадян. Задля вирішення проблем ненависті та екстремізму на релігійному ґрунті до Києва були запрошені лідери основних світових релігій з метою обміну досвідом та визначення подальших шляхів існування та розвитку релігійного світу.
«Вибір України для проведення подібної конференції також не випадковий, оскільки наша країна є однією з небагатьох держав на пострадянському просторі, яка показала приклад мирного співіснування різних світових релігій і конфесій після розпаду Радянського Союзу», - заявив ініціатор конференції, народний депутат Олександр Фельдман.
На конференції розглядалися питання толерантного співіснування різних релігій у сучасному світі та ролі релігій у глобальних трансформаціях, а також широкий спектр проблем протидії нетерпимості та екстремізму.
Участь у форумі взяв Митрополит Київський і всієї України Володимир УПЦ (МП). «Перші роки ІІІ тисячоліття відзначилися найстрашнішими терористичними актами в різних місцях Землі, - зазначив Митрополит. – Це виклики нашій цивілізації, і нам важливо дати відповідь на ці виклики. Ми маємо чітко заявити, що екстремізм веде до спотворення релігії. Наше завдання – вести просвітницьку роботу, виховувати громадян з належним рівнем відповідальності».
На запрошення організаторів конференції Україну вперше відвідав Патріарх Єрусалимський Феофіл ІІІ. Він наголосив, що релігія – це миротворчий інструмент, а її роль – побудова тривалого миру у світі. «Представники Церкви мають діяти на моральних принципах релігії, - підкреслив Патріарх, - діяти як відповідальні представники цивілізованого суспільства».
Аврум Бруг, колишній спікер Кнесету Ізраїлю, все життя присвятив миротворчості. Він зазначив, що багато проблем сьогодення мають релігійне підґрунтя: «Ми любимо людину всередині нашої релігії, і допускаємо ненависть до людини поза нею», - констатував доповідач.
Генеральний секретар Європейської ради релігійних лідерів «Релігії за мир» Стейн Віллумстад (Норвегія) на прикладі Шрі-Ланки, Боснії і Герцеговини змалював ситуації, коли релігійні питання ставали символом війни, а не миру. «Релігія тримається на трьох складових: духовність, мораль і соціальні активи, - пояснив Віллумстад. – Усе це може об’єднувати релігійні групи для спільної праці й вирішення конфліктів». Доповідач висловив упевненість, що релігійні лідери мають впливати на політиків шляхом громадських робіт, просвітництва, тихої дипломатії. «Ми – посланці істини!» - резюмував він.
Наприкінці першого пленарного засідання слово надали Камелю Абу Джаберу – директору Королівського Інституту міжконфесійних досліджень (Йорданія).
Під час обідньої перерви відбувся прес-брифінг Олександра Фельдмана і Патріарха Феофіла ІІІ. Деякі питання представників ЗМІ залишилися без відповідей – чи то мовний бар’єр позначився, чи то відповідей не знайшлося. Наприклад, на запитання журналіста про загрозу ісламу сучасному суспільству Патріарх відповів дуже розпливчасто і незрозуміло. Здається, іноземні гості взагалі не володіють релігійною ситуацією в Україні, тому і відповідей стосовно співіснування різних течій в нашій країні від них чекати було не варто. Хоча їхній крок назустріч нашому запрошенню справді вартий пошани.
Друге пленарне засідання відкрив отець Набіль Хаддад, директор Йорданського центру міжконфесійного співіснування (Йорданія). «Моя Біблія вчить мене любити ближнього, - ділиться він. – Розп’яття не дозволяє ненавидіти мусульман. Я є представником релігійних меншин у своїй країні, але я представляю Христа мусульманам. Всі, хто вірують в Господа, вірують у мир. Усі храми, мечеті і синагоги мають учити довірі і повазі до представників інших конфесій», - переконаний Набіль Хаддад.
Наступним виступав представник мусульманського світу – президент Федерації мусульман Франції Мохаммед Бехарі. Він запевнив учасників конференції, що іслам – це релігія миру. «Ми підтримуємо всі документи, що стосуються миру, - зазначив доповідач. – Ми скерували заклики до всіх мусульман і християн, аби розширити нашу співпрацю заради побудови мирної цивілізації».
Захопливою і сповненою цікавих фактів була доповідь Сергія Ряховського, голови Російського об’єднання Союзу християн віри євангельської п’ятдесятників. Він поділився досвідом мирного співіснування різних релігійних течій на території однієї країни. «У нашого світу є дуже небагато часу, аби навчитися жити в тих реаліях, які існують, - наголошує він. – Вони справді непрості. Та бар’єри, хоча й повільно, падають. Ми маємо чимало інструментів і можливостей, через які можна впливати на суспільство: створення інститутів і товариств, вихід на телебачення й інші ЗМІ, відстеження ситуації у правоохоронних органах стосовно релігійних організацій, залагодження міжрелігійних конфліктів. Та чи готові ми скористатися цими безмежними можливостями? Чи відчуваємо ми відповідальність перед суспільством? Чи маємо ми бажання це робити?» Кожен учасник конференції мав дати відверту відповідь самому собі на ці запитання.
Рабин Леві Матусоф, директор Європейського єврейського центру, закликав лідерів релігійних громад до одного діалогу замість двох монологів. Він також підкреслив, що світ тримається на трьох цінностях: істина, мир і любов, і релігійні лідери мають вести просвітницьку роботу щодо поширення цих цінностей.
На завершення першого дня виступала професор Інституту журналістики Київського національного університету Алла Бойко. Вона занепокоєна тим, що сьогодні журналісти в пошуках сенсації часто провокують міжрелігійні й національні конфлікти. «Просвітництво потрібно починати саме з засобів масової інформації, - наголосила вона. – Журналісти мають відповідати за надану ними інформацію. Віра є надбанням кожної людини, і вона заслуговує на повагу з боку інших людей».
Другий день міжнародної конференції присвячений питанням толерантності й нетерпимості. Четверте пленарне засідання висвітлює питання національних та етнічних громад і держави, розглядаються українські реалії та міжнародний досвід.
Варто зазначити, що Україні потрібно щоденно працювати над усуненням навіть найдрібніших побутових проявів нетерпимості. Як підсумок, потрібна система взаємодії держави та суспільства, за якої будь-який прояв нетерпимості, тим більше – екстремізму, викликав би суспільне відторгнення та засудження.
«Нова європейська дискусія про співіснування та взаємодію націй, культур і релігій надзвичайно актуальна. Ще актуальнішою така дискусія є за участю України. Немає кордонів для ксенофобії. Тільки разом ми можемо розробити сталу стратегію толерантного суспільства в Європі», - переконаний О.Фельдман.
Наступна така зустріч планується на березень 2012 року.
Юлія ДОЛМАТОВА
