Священик і вірні УПЦ (МП) нагадали Патріарху Кирилу про покаяння
Із проханням дослухатися до заклику «покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» звернулися до Патріарха Московського Кирила (Гундяєва) настоятель храм і вірні УПЦ (МП) із села Кунинець на Тернопільщині. Лист датований 6 березня 2016 р. Як йдеться у цьому «прошенії», підставою для його появи стала зустріч Патріарха з Папою.
«Просимо Вас, Святіший владико, не приступати до духовного єднання з єретиками-католиками в особі Римського папи. Скільки латиняни порушили відомі Вам канони Православної Церкви, відштовхнувши від себе Благодать Божу», – читаємо у документі.
Далі автори звернення до Патріарха Кирила вказують на різниці, які, на їхню думку, роз'єднують конфесії: першість Папи, питання сходження Святого Духа і непорочного зачаття Матері Божої.
«Порушуючи вищевказані догмати Православія, католики не християни, і нам не брати, а їхня «церква» нам не сестра, так, як ви, Ваша Святосте, і Ваші деякі єпископи їх називали, тим самим принижуючи святе Православ'я», – пишуть із галицького села Кунинець.
Згадано у зверненні й греко-католиків. Мовляв, вони – плід агресії Католицької Церкви «і до сьогодні разом з розкольницькими організаціями (УПЦ КП та ін.) привносять смуту в життя держави і Церкви».
Із проханням розтлумачити, яку саме реакцію прагнуть отримати вірні із Кунинця від Патріарха, кореспондент РІСУ Володимир Мороз звернувся до настоятеля о. Олександра Марценюка.
«Як вам сказати… Знаєте, як у Євангелії написав Пилат, коли його звинуватили юдеї, що він написав «Цар Юдейський»? Він казав: «що написав, то написав». І простіть, я так само – що написав, то написав. Думаю, що написано зрозуміло і грамотним, і навіть неграмотним. А на інше я коментарі давати не буду», – відповів священик.
Не погодився він розповісти і те, чи сам лист був плодом тривалих роздумів.
У вихідних даних і печатці, вміщеній на початку листа, наявна інформація, що він спрямований від громади святого Івана Хрестителя села Великий Кунинець Вишнівецького благочиння Тернопільської єпархії УПЦ (МП). Секретар єпархії о. Степан Балан, коли кореспондент РІСУ зателефонував йому, сказав, що коментар зможе надати пізніше. Більше розповіли про релігійне життя у Кунинці в місцевій сільраді.
«До складу нашої сільради входять два села – Великий і Малий Кунинець. Населення у Великому Кунинці становить 800-900 осіб і тут є громада УПЦ КП, до якої ходять 90% жителів. Громада УПЦ (МП) розташована у Малому Кунинці, де населення становить десь 200 осіб, – каже сільський голова Василь Кошак. – Громаду Київського Патріархату утворили ще на початку незалежності і спершу до неї ходили всі. Але згодом частина людей почала ходити до УПЦ (МП)».
Громада УПЦ (МП) на початках служила в сільській хаті, продовжує В. Кошак.
«Їм років зо п'ять. Згодом їхній священик знайшов якогось мецената і вони дуже швидко збудували у Малому Кунинці гарну церкву», – розповідає сільський голова.
Водночас, за його словами, вірні УПЦ (МП) не живуть якимось замкнутим життям.
