• Головна
  • Новини
  • Священик-місіонер у своїй книзі відзначив спільні риси між українськими політиками та папуасами...

Священик-місіонер у своїй книзі відзначив спільні риси між українськими політиками та папуасами

19.10.2012, 12:24
Священик-місіонер УПЦ (МП) Микола Несправа у Дніпропетровську 15 жовтня презентував свою книгу, написану за підсумками його поїздок до Папуа Нової Гвінеї - «Листи пілігрима, або Ми всі трохи папуаси».

Священик-місіонер УПЦ (МП) Микола Несправа у Дніпропетровську 15 жовтня презентував свою книгу, написану за підсумками його поїздок до папуасів Нової Гвінеї - «Листи пілігрима, або Ми всі трохи папуаси». Про це повідомляє сайт RIC.UA.

«Книгу я написав в рідкісному на сьогоднішній день жанрі - епістолярному, у вигляді серії листів всім, кому це може бути цікаво. За словами тих моїх друзів, кому я вже презентував книгу в готовому вигляді, книга читається на одному диханні. Це не мої, а їх слова », - сказав священнослужитель-місіонер.

Книга «Листи пілігрима, або Ми всі трохи папуаси» видана в Дніпропетровську, тиражем 5000 екземплярів, але, як каже священик, днями йому надійшли пропозиції від київських і московських видавництв про перевидання її більшими тиражами до кінця цього року. Всі кошти, отримані від реалізації цієї книги о. Микола Несправа планує перерахувати до благодійного дитячого фонду «Острів надії».

«Це - моє кредо, моя місія, і ця сторона моєї діяльності не є шляхом заробітку грошей», - підкреслив він.

«Головна ідея моєї книги - ми живемо на Землі, іншої у нас немає і ніколи не буде. Тому треба жити і радіти кожному дню, і берегти її, щоб передати своїм нащадкам. Думка, звичайно, не нова, але актуальності своєї, на жаль, не втратила», - додав священик.

Відповідаючи на питання, чому ж «ми всі трохи папуаси», о. Микола Несправа сказав:

«Нас з папуасами розділяють тисячі кілометрів, абсолютно різні культури, абсолютно несхожі релігії, уклад життя і ще тисячі інших ознак. Але ...

Ми прилетіли в одне маленьке містечко, в якому є злітно-посадкова смуга, від неї йде грунтова дорога, приблизно з півкілометра завдовжки, яка закінчується поліцейською дільницею, вона ж - митниця, поруч «готель» і щось типу мерії. Вранці наступного дня ми всі прокидаємося від страшного гуркоту будівельної техніки. Ми вискакуємо з «готелю» і бачимо, що насипають на дорогу шлак, щось вирівнюють, починають закатувати асфальт. Запитуємо: «Що тут у вас відбувається?». Відповідають: «Дорогу робимо» - «Навіщо?!» - «Так у нас через місяць вибори!».

Ми пішли по містечку - скрізь розвішені гасла «Папуа - банкит!», Що означає «Папуа - вперед!». Причому, це саме «Папуа - банкит!» написано на плакатах всіх без винятку кандидатів. Різниця в тому, що в одного це написано на білому фоні, в іншого - на зеленому, у третього - поруч фото папуги приліплені, у четвертого - пальми, і так далі. А вибори йшли в якийсь орган місцевого самоврядування. Коли згадали наші рідні реалії, реготали до сліз!».