«Любов – найглибша річ, яку людина може здобути на землі», — говорить отець-єзуїт Юзеф Августин, відомий католицький письменник з Польщі. Він завітав до Львова аби поговорити із студентами Українського католицького університету про сексуальність, кохання, та християнські цінності. Священик поділився своїм баченням любові і західного світу, який впливає на наше розуміння почуттів.
«Я читав листи людей, які були на засланні, — починає священик. – Для них головною мотивацією опиратися жорстокості була любов. Вони жили мрією, що побачать дружин, дітей, рідних, і це давало їм сили». За словами отця Юзефа, така мотивація дуже важлива, особливо для молоді, яка часто не задумується про серйозні почуття.
«Навіть якщо у людини забрати все, вона все одно може відчути справжнє щастя, дивлячись на тих, кого любить», — переконує священик. І додає – треба прагнути гарно любити. Це означає, що людина повинна думати і дбати про тих, кого любить, і намагатися не образити їх, адже рідні люди ранять найбільше. «Поки ми молоді, потрібно працювати для любові, щоб надалі в житті все робити з любові, — говорить письменник. – Адже головна і єдина людська хвороба – це брак любові».
Він вважає, що із дитинства людина повинна відчувати любов та опіку аби вирости здоровою морально. На його думку, якщо дитина не відчуває любові батьків, є загроза, що вона виросте черствою або ж повторюватиме помилки дорослих. «Подивіться на дітей, яких б’ють батьки. Їм не хочеться жити, бо їх не люблять. Те саме із жінками, чиї чоловіки алкоголіки і зневажають своїх дружин». Отець апелює до дуже важливої тези – там, де насильство — не може бути любові. «Якщо людина не працює на любов, то починає вимагати її силою. Вона пробує керувати, і це жалюгідно і неправильно, — говорить о. Юзеф. – Насильство лише нищить любов». Священик додає — ми повинні шанувати і цінувати наших близьких не тому, що боїмося, а тому, що любимо.
«Є кілька видів любові, які плутати не можна, — продовжує письменник. – Наприклад, є любов синівська, є приятельська, є подружня. Якщо людина нездатна розрізнити любов, то це ознака незрілості». Священик приділив значну увагу любові між чоловіком і жінкою, пояснюючи сексуальність між ними у християнському контексті. «Сексуальність без почуттів і розуму можна бути загрозою, бо це – причина зґвалтувань чи випадкового сексу. У сексуальності нема нічого поганого, але вона має бути частиною глибших почуттів». На думку священика, секс без почуття закоханості нічого не значить для чоловіка, але серйозно впливає на жінку, яку цей досвід може сильно зачіпати і негативно впливати. Як альтернативу, священик пропонує будувати серйозні стосунки, які починаються із дружби. «Довготривала дружба – це запорука того, що стосунки матимуть майбутнє. Секс у стосунках сприймається як належне, і він не визначає відносин між людьми, а от дружба – це те, що їх єднає», — переконує отець. У такому випадку, дружба гарантує розуміння, а також взаємну повагу. «До мене на сповідь часто приходять молоді дівчата, які не знають, чи виходити їм заміж за своїх наречених. Я кожну запитую: «Чи він тебе поважає? Чи не легковажить і принижує? Чи цікавиться твоєю думкою?», — ділиться досвідом письменник. – Якщо у шлюбі нема поваги, то нема нічого».
Цікавий погляд у письменника на сварки між закоханими. «Любов провокує порозуміння, тому сваріться доти, доки не дійдете до результату, — говорить священик. – Якщо люди не сваряться, то просто тому, що бояться. Чоловік боїться, що жінка від нього втече, а жінка боїться, що чоловік втече». Як результат, обоє терплять. На думку письменника, це неправильно, бо кохання має бути щирим, і дві сторони мають дискутувати і приймати рішення разом.
Говорить священик і про вибір, який роблять молоді люди. «Часто ми повторюємо ті помилки, яких найбільше боїмося. Молоді дівчата виходять заміж за алкоголіків, бо виростали у таких сім’ях. Молоді хлопці, натомість, шукають не дружин, а матусь, які за ними би дбали, бо так росли, — пояснює о. Юзеф. – Але людина в силі змінити того, кого кохає, і це дає свої плоди».
Письменник наголосив на вірі як важливу складову стосунків. «Ти можеш вийти заміж за нерелігійну особу якщо ця людина має совість і чинить морально. Інакше майбутнього у вас бути не може», — прогнозує письменник. Він радить бути відкритими до людей, намагаючись зрозуміти, а не засуджувати й позбавляти себе можливості їх полюбити. Особливо це стосується батьків. «Ми часто носимо гнів у серці на тих, хто дав нам життя через певні помилки, які вони зробили. – каже о. Юзеф. – Однак треба спробувати зрозуміти батьків та визначити, які їхні риси хочемо чи не хочемо наслідувати».
Священик вірить — любов потрібно будувати, і це будівництво триває довгий час. Попри це, любов варта зусиль. На думку отця, кожна людина здатна любити, якщо вона готова відкритися і визнати свою потребу в любові. «Ми вчимося любові, коли зустрічаємо бідних і скривджених, і коли допомагаємо їм, — підсумовує священик. – Адже тоді в нас з’являється співчуття».
Наприкінці зустрічі студенти УКУ та Духовної семінарії мали змогу поспілкуватися між собою неформально, запитати священика, а ще – висловити свої враження від зустрічі. «Були свої позитиви й негативи, — говорить студентка-історик УКУ Анна Манделіна. – Негатив — це те, що отець Юзеф Августин говорив багато загальних речей, а ще було складно зрозуміти, чому він говорить про сім’ю, хоча сам не одружений». Попри це, студентці сподобалася велика кількість практичних прикладів, які навів священик. «Я ціную його прагнення спілкуватися і доносити таку тему до студентів, — говорить Анна. – І розумію, що багатьох вона може змусити замислитися. Маємо зараз багато несамостійних хлопців, яким варто змінитися, тому такі розмови потрібні».
Студентці медіакомунікацій Вероніці Тихоновій розмова сподобалася. «Мені була цікава думка Церкви щодо стосунків, — говорить вона. – Я згодна із більшістю думок отця Юзефа, беручи до уваги, що він представляє консервативну релігійну традицію. Я навіть придбала його книжку аби дізнатися більше про погляди Церкви на багато речей».
На думку семінариста Михайла Квасюка, люди зараз мають дуже багато інформації про любов, однак вона не надто допомагає у пошуках любові справжньої. «Зустріч з о. Юзефом Августином дещо поламала теперішній стереотип мислення стосовно любові, — вважає семінарист. — "Для того щоб любити треба працювати", а також "Потрібно сильно втомитись на шляху, щоб мати добру любов" — ці два аргумента отця пролунали у моєму серці найглибше, адже коли хочеш отримати щось цінне, то маєш прикласти зусиль для реалізації». Михайло погожується із тезами отця про важливість любові, і додає: «Якщо ти не любиш, ти мертвий!»
Світлини Інформаційнного відділу УКУ