Збитків на понад 92 тис. грн завдав браконьєр, який є священиком УГКЦ. Він із використанням забороненої електровудки наловив 104 кг риби на Дністрі в Івано-Франківській області. Порушника впіймали “на гарячому” співробітники Рибохорони в ніч на 1 вересня біля села Нижнів Тлумацького району.
Збитків на понад 92 тис. грн завдав браконьєр, який є священиком УГКЦ. Він із використанням забороненої електровудки наловив 104 кг риби на Дністрі в Івано-Франківській області. Порушника впіймали “на гарячому” співробітники Рибохорони в ніч на 1 вересня біля села Нижнів Тлумацького району.
Зловили браконьєра-священика якраз у час, коли в Івано-Франківську проходив Синод єпископів УГКЦ (30 серпня – 6 вересня). Там підбивали підсумки п'яти років утілення Стратегії 2020 “Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом”, а також працювали над її оновленням відповідно до суспільних викликів останніх років.
Наразі справу розслідують правоохоронці, а священик відмовчується. Швидше всього, розгляд дійте до суду.
“Ця людина була парохом у недалекому селі Побережжя Тисменицького району. Потім – в інших селах. Струмом він систематично б'є рибу із 2000-х. У 2001 році його вже ловили. Були повідомлення, що він займається браконьєрством і надалі, але йому це сходило з рук, – розповідає кореспонденту РІСУ завсектором оперативної роботи Івано-Франківської Рибохорони Любомир Стрембіцький, який на чолі рейдової групи затримав браконьєра зі спільником. – У нього, за нашою інформацією, є восьмеро спільників, а рибу вони продають. Улов передають з річки безконтактним способом. Тобто, він залишає рибу на домовленому місці, а інші забирають. Із ріки він виходив уже без електровудочок і без риби. Тому зловити його було дуже важко. Він – колишній афганець, людина, яка тримає себе у формі”.
Тож природоохоронцям довелося протягом тривалого часу готуватися до затримання порушника, продовжує Л. Стребніцький.
“І от в ніч на 1 вересня ми таки упіймали цього чоловіка. З електровудкою, акумулятором, човном і незаконно виловленою рибою. Він намагався знищити речові докази, перевернути човен, але це йому не вдалося, – каже співробітник Рибохорони. – Браконьєр мав у човні 104 кг риби, у тому числі червонокнижної. Із останньої було 15 кілограмів марени: 84 штуки, також 5 вирезубів, 3 яльця. Було й 16 сомів – від 1,8 до 8 кг рибина загальною вагою 50 кг, а ще 3 рибці, 161 підуст. Він брав усе. Навіть верховодку, пічкурів. Невелика рибка йшла на тараню. Навіть з виключно моральної точки зору це недопустимо”.
Оскільки були ознаки кримінального правопорушення, співробітники Рибоохорони викликали міліцію, а також громадськість і свого безпосереднього керівника – в. о. начальника обласної Рибохорони Василя Жовніровича. Усі приїхали, а останній відмовився.
“Зате після того, як було порушене кримінальне провадження, він змушував мене написати протокол про адміністративне порушення. Якщо б я це зробив, зловмисник обійшовся б штрафом, адже кримінальна й адміністративна відповідальність за одне порушення не може бути, – продовжує Л. Стрембіцький. – Але я не погодився фальсифікувати документи і в. о. начальника не дозволив мені представляти справу у суді. Мовляв, сам буде її представляти. Оскільки він не був на місці, хоча я йому телефонував, і не бачив усього, оскільки він колись працював в органах і “курував” священиків, то з'явилося побоювання, що все “повирішують””.
За словами завсектором оперативної роботи Рибохорони, затриманий священик намагався переконати його, аби був поблажливим.
“Але ж це не простий безробітний, який не має на що жити! Він, окрім того, що священик, фактично має ще одну роботу. Це уявіть собі: кілограм сома коштує приблизно 100 грн, а в нього – на 5000 грн! Я вже говорив про моральну сторону питання, – каже Л. Стрембіцький. – Вважаю, що зараз, у цьому випадку, буде перевірка нашої системи, зокрема судівництва, чи всі рівні перед законом. Тут є всі докази. І сказати, що священику можна, а комусь – ні, це... Я був на Сході, трохи воював. Повернувшись сюди і бачачи, що тут нічого не змінилося, думаю, а за що ж загинули мої побратими?”
З огляду на слова Л. Стрембіцького, ми звернулися за коментарем і до Василя Жовніровича. Той запевнив, що не сам прагне представляти справу у суді.
“Справа зараз на досудовому розслідуванні. У мене є юрист, який може представляти у суді, – відповів той. – Правопорушення кримінальне. Воно резонансне тому, що нечасто попадаються такі браконьєри. Менші масштаби бувають раз-два у рік. А такі – вперше. У нас була інформація з різних джерел, що такий чоловік займається з електровудкою, – розповів В. Жовнірович. – Але коли ми приїжджали, його або вже не було, або ж він приходив іншого дня. Він ходив у різні години. Але інформація про ловлю заради продажу була”.
Утім, ситуація із відмовою завідувачу сектору оперативної роботи у праві представляти справу, вийшла на люди. Як нам стало відомо 7 вересня, Л. Стрембіцький отримав відповідне доручення.
Наразі правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ст. 249 Кримінального Кодексу України “Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом”. Як нам повідомили правоохоронці, справу кваліфікували за частиною першою цієї статті, що передбачає штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на термін до трьох років з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього здобутого. Збитки, завдані священиком-браконьєром, за інформацією міліції, сягають понад 92 тис. грн., з яких 78 тис. 700 грн припадають на червонокнижну і цінну рибу, а 13 тис. 549 грн. – на просту. Водночас не виключено, що справу можуть згодом перекваліфікувати за другою частиною вказаної статті, яка розглядає “Ті самі діяння, якщо вони вчинені способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею”. У такому випадку на порушника може чекати штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого”, — читаємо у Кримінальному кодексі.
Кореспондент РІСУ намагався отримати коментар і в самого отця Миколи Пригородського – неодноразово телефонував йому на мобільний. Одначе слухавку піднімав не священик, а інші люди. Спершу жіночий голос попросив перетелефонувати пізніше, а згодом, уже чоловічий, сказав, що коментаря, швидше всього не буде.
“Це не отець, це... (Отця) Нема зараз. А що треба? – почули ми і пояснили, що хочемо з'ясувати позицію священика. – Та ж він не зобов'язаний вам давати коментарі... Я думаю, що ні”.
Розмова завершилася тим, що журналіст залишив світ номер телефону і попросив зателефонувати, якщо отець захоче виловитися. Одначе він цього не зробив.
Надзвичайно цікавою є думка про о. М. Прирородського у селі Побережжя, де він служив протягом 20 років.
“Він у нашому селі зараз не має нічого, але служив тут ще три роки тому. Він завжди цим займався. Це всі знають від 2001 року, коли його зловили вперше. У нас у селі є багато цього всього. Крім нього – багато людей цим займаються. Дав би Бог, щоб вони так само за це відповідали. Ніхто ж йому нічого і ніколи не казав. Коли я стала сільським головою, то вони робили мені дуже багато неприємностей, створювали неприємні ситуації. Я пропрацювала 10 років за кордоном і намагаюся тут робити все, як книжка пише. Це важко, – розповідає сільський голова Побережжя Леся Іванків. – Факт, що частина людей це підтримувала. Але коли прийшли вибори і було п'ятеро кандидатів, я набрала найбільше голосів”.
Вимогою жителів села стало оновлення всієї сільради, пояснює вона.
“А вони всі були наближеними до священика... Коли ми змінили штат, ці люди ополчилися, – продовжує голова сільради. – Мені здається, вони його намовляли проти мене. На перших порах було так важко, що я навіть дзвонила на гарячу лінію президента. Не він писав, але він возив дівчат, які працювали у сільраді, в район до голови, щоб мене зняли. Голова їм пояснив, що я – виборна. Я пішла на прийом до владики Війтишина і розповіла про це все... Священик сам написав заяву і пішов, але розпустили чутки, що це я його вигнала. Він сказав: “я йду”, і ніхто не став заперечувати... Але браконьєри, як були так і є. Це частина місцевих жителів. Ті, що цим займаються – за. А ті, що не займаються – проти. Але я готова надати всю інформацію”.
Сільський голова пояснює, що та частина людей, які працювали біля священика-порушника, жили за рахунок цього промислу.
“А тут прийшла я зі своїми законами... Але я буду йти до кінця. Я вже дзвонила начальнику екології і казала: “Якщо ви закриєте цю справу, то вам буде гріш ціна”. Бо так не може бути, – продовжує сільський голова. – Я не можу зрозуміти, тим паче у таких розмірах. Самі жителі села казали, що він робить, де і скільки. Інші ж літають селом, як навіжені і кажуть: “Він і так відкупиться”. Я не хочу, щоб когось судили. Він – афганець, воював... Але людина повинна залишити це (заняття – прим. ред.). Так не має бути.
Загалом о. М. Пригородський, як каже сільський голова, у Побережжі служив 20 років, заступивши на парафії свого швагра.
“Дуже довго у Побережжі не було церкви. Як він прийшов, то був великий роздор. Старші люди обурювалися, що він біжить з чобітьми, а потім – рибу ловити. Після того дуже багато людей, які будували цю (греко-католицьку – прим. ред.) церкву, пішли в баптисти і звели молитовний дім”, – пригадує Л. Іванків.
Зрештою, кореспондент РІСУ намагався отримати коментар щодо всієї цієї ситуації із браконьєрством в Івано-Франківській Митрополії УГКЦ. На жаль, прес-секретар о. Юрій Трухан не піднімав слухавку і не перетелефонував. Ми знайшли його коментар з приводу описаного випадку в одному з місцевих видань.
"На даний момент ми достеменно нічого не знаємо, що там сталося, а може, не сталося. До нас офіційно ніхто не звертався з цього приводу. У нас немає такого порядку – спиратися на повідомлення в ЗМІ, все це роздувати і викликати священика. І взагалі у нас подібні випадки – це велика рідкість", – прокоментував ситуацію отець Юрій.
Також він пояснив, що заведений порядок передбачає, аби в канцелярію прийшло офіційне повідомлення або звернення від парафіян. Тоді його розглядає митрополит і приймає рішення. "Кожна особа в архиєпархії підпорядкована митрополиту", – підкреслив отець Юрій.
Події розгортаються далі. Ми продовжуємо стежити за ситуацією.
Світлини отримані від Рибохорони