Священики різних конфесій освятили хрест-пам’ятник жертвам терору і депортації українців Холмщини в 1938-1947 рр.
Відкриття «Пам’ятника жертвам терору і депортації українців Холмщини в 1938-1947 рр.» відбулося 22 серпня поблизу с.Тудорковичі Сокальського району на Львівщині.Священики різних конфесій відслужили панахиду за невинно убієнними та освятили пам’ятний хрест жертвам терору та депортації.
Участь у заході також взяли районні та обласні чиновники. Заступник голови Львівської ОДА Ліляна Гримська у своєму виступі зазначила, що у житті українського народу було багато трагічних подій, які хвилюють кожного з нас, зачіпають найбільш вразливі струни душі. «Великою трагедією було примусове виселення українців з їх споконвічних земель – Надсяння, Підляшшя, Любачівщини, Лемківщини, Холмщини, — наголосила чиновник. – І цей пам’ятник не дасть забути ці сторінки нашої історії. Тут кожен перехожий пам’ятатиме про українські села, храми, кладовища, історичні пам’ятки, про полеглих героїв, які залишились там, на малій Батьківщині».
Голова Сокальської РДА Микола Мисак, виступаючи, підкреслив, що цей пам’ятний знак буде нагадувати усім нам, які злочини чинилися проти українського народу, і що ті страшні часи терору та знищення більше ніколи не повинні повторитися.
Спорудження пам’ятника, як інформує прес-служба Львівської ОДА, розпочалося 2007 року з нагоди 60-річчя операції «Вісла» з ініціативи автора проекту Володимира Бойчука, який з допомогою однодумців з Львівського СКТ «Холмщина» підшукав місце, зібрав кошти та організував будівництво.
Довідка:
Операція «Вісла» — злочинний захід етнічної чистки, здійснений польським комуністичним режимом у 1947-му році проти українського населення на історичних українських землях, що відійшли до Польщі після Другої світової війни. Полягав у примусовій депортації (виселенні) українців з Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині.
Цей час позначений і масовим руйнуванням православних храмів, збудованих українськими громадами. Влітку 1938 року в Люблінському воєводстві впродовж близько 60 днів знищили 127 церков і православних каплиць. Їх зруйнували дощенту. Від травня до липня 1938 року на Холмщині та Південному Підляшші знищували щоденно 2 праволавні церкви. До акції руйнування святинь залучили польських робітників, міліцію, солдат. Українців, які проживали на цій території та були прихожанами зруйнованих святинь, намагалися насильно полонізувати та змушували перейти на католицизм. Ці дії були частиною польської національної політики.
Акція руйнування православних храмів на Холмщині та Південному Підляшші в 1938 р. була однією з найтрагічніших подій в історії православ'я та українського народу на Холмсько-Підляcькій землі. «Події 1938 р. були не результатом фундаментальної зміни внутрішньої політики держави чи незапланованою дією, а найбільш брутальною і відкритою реалізацією концепцій, вписаних у принципи політики Другої Речі Посполитої щодо Православної Церкви та українського православного населення на Холмщині та Південному Підляшші», — наголошують експерти.
Від самого початку міжвоєнного періоду польська влада прагнула до максимального обмеження власності та впливів православної Церкви, а також до адміністративного обмеження кількості парафій. З іншого ж боку, держава робила кроки в напрямку впорядкування становища та організації Православної Церкви, щоб вона могла діяти в нових обставинах, але залишаючись залежною від держави, яка намагалася полонізувати Церкву.
Особливо різкою була політика держави щодо Православної Церкви на території Холмщини та Південного Підляшшя, які в міжвоєнний період входили до складу Люблінського воєводства. Влада розуміла, що православ'я є одним із найважливіших елементів почуття окремішності місцевого українського населення.
Українське товариство в Любліні уже розпочало роботу зі збору та оприлюднення матеріалів про знищення православних святинь в ІІ Речі Посполитій 1938 року. Ці матеріали доступні на спеціально створеному сайті.
