Священику УГКЦ в Криму погрожують судом за «спонсорство Військово-морських сил України»
В інтерв’ю Департаменту інформації УГКЦ отець Микола Квич – військовий капелан у Криму, розповів, що у день референдуму 16 березня змушений був покинути територію Криму, бо якщо б залишився, то, можливо, його б засудили за «екстремізм».
Як розповідає священик, 15 березня до нього підійшли троє людей зі служби безпеки і змусили його поїхати з ними і написати, що він дає дозвіл на обшук свого помешкання». Священика тримали від 13-ї до 21-ї години. Увесь цей час, за словами священика, допит проводили представники служби безпеки, міліція і контррозвідка Росії. Йому закидають спонсорство Військово-морських сил України і постачання їм зброї.
«Вони шукали зброю, але не знайшли, бо в мене її не було. У мене були тільки захисні жилети. Знайшовши ці жилети, почали переконувати, що, згідно із законодавством, кийки, бронежилети, наручники цивільним особам можна використовувати лише з дозволу органів. Я їм на це сказав, що бронежилет використовується тільки для захисту людського життя. Ці бронежилети я мав передати хлопцям з українського війська, які патрулюють свої частини. Два бронежилети я встиг передати двом журналістам. До військової частини не встиг, тому що не було можливості. З великими труднощами вдавалося хоча б їжу передавати нашим хлопцям. Мене звинуватили в тому, що ці бронежилети я хотів передати якимсь угрупуванням, щоб вони робили диверсії», – говорить священик УГКЦ і наголошує, що не є олігархом, який може спонсорувати армію, і тим паче постачати їй зброю.
«Я просто організовував передавання їжі для наших військових у період блокади. Крім їжі, ми передавали свічки, сірники, засоби гігієни… І це назвали спонсорством», – розповідає о. Микола Квич.
Як повідомляє священик, особи зі спецслужб змушували його говорити з ними російською. Сказали: «Этот украинский язык здесь звучать не будет».
О. Микола Квич говорить, що ці люди справді вірять, що існує якесь «бандерівське угрупування»: «Коли вони зайшли до мене додому і побачили жовто-блакитний та чорно-червоний прапорці, прапор Військо-морських сил України, на холодильнику магнітики з Шухевичем і Степаном (Бандерою. – Авт.) і ще українську літературу, то взагалі почали обзивати мене по-різному, матюкати, казали, що я есесівець…погрожували, що судитимуть за російським законодавством. Люди, які допомагали мені покинути Крим, пояснили: якщо я не зникну, то мені «пришиють» екстремізм за російським законодавством. Це десь 15 років».
На запитання: Чи збираєтеся з’явитися на цей так званий суд?, – священик відповів: «Якщо б я порушив закон у намірі зберегти життя хоча б одній людині, то був би щасливий. Якщо я порушив якусь норму закону, то готовий за це відповідати, але перед українським судом і за українським законодавством, а не російським чи ще якимсь».
