Священниче подружжя Димидів, які втратили на війні сина, – це ікона нашої Церкви, яка несе тягарі, болі та страждання українського народу, - Глава УГКЦ

«Я від усієї нашої Церкви складаю щире співчуття отцю Михайлові, добродійці Іванні та всій родині Димидів і Крип’якевичів із приводу цієї великої втрати. Це священниче подружжя, зокрема його біль у теперішніх обставинах України, – це ікона нашої Церкви, яка є осердям служіння своєму народові і несе тягарі, болі та страждання українського народу, його молоді. Ця геройська смерть потрясла всі інтелектуальні наукові кола України і ми сьогодні кажемо: герої не вмирають! Просимо, Господи, прийми Артемія у свої обійми і даруй йому вічную пам'ять!»

«Сьогодні ми просимо: Господи, даруй нам в Україні відродження і життя!... Господи, дихай нами, дихай Україною, щоб Україна, її молодь жила! Серед моря смерті Ти присутній як наше джерело життя! Боже, благослови дітей України!» – промовив Блаженніший Святослав.

Як РІСУ інформувала, 18 червня поблизу Донецька від мінометного вогню загинув 27-річний Артемій Димид.

Артемій є сином священика, першого ректора УКУ, капелана Майдану Михайла Димида та іконописиці Іванки Крип’якевич-Димид.

Він - випускник УКУ та історик за фахом, пластун, активний учасник Революції Гідності, служив у батальйоні спецпризначення "Гарпун" та батальйоні "Азов". Артемій є правнуком відомого історика Івана Крип’якевича.

Як написали на сторінці «Пласт Львів» Артем став до лав Пласту в 7 років, юнакував у курені 69 імені Богдана Хмельницького та був курінним, а пізніше став виховником. Був членом 15 куреня УСП Орден Залізної Остроги. «Учасник крайових таборів : Легіон, Говерля, КВТ. Не було виду спорту, в якому “Курка” себе не спробував. Він і адреналін були нерозлучні слова. Його життя була суцільна пригода. Захоплювався військовий пластуванням, стрибками з парашутом, мандрівництвом», — пишуть пластуни.

На Майдані ніколи не занепадав духом, допомагав іншим мислити позитивно. Був очевидцем подій 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. Весною того ж року, на початку окупації Криму, поїхав на півострів для підсилення проукраїнських сил під прикриттям купівлі мотоцикла. Після початку бойових дій на Сході України вступив добровольцем в «Азов». Брав участь в боях в районі Широкого. Пізніше перевівся в спеціальний підрозділ «Гарпун».

Після повернення з АТО активно займався саморозвитком та подорожами. Займався парашутним спортом та іншими екстремальними заняттями. Одного разу на мотоциклі заїхав в Ірак. Загалом відвідав понад 50 країн.

24 лютого 2022 року перебував у США, проте одразу після початку повномасштабного вторгнення вирушив в Україну. У США купив бронежилет та каску та, щоб не платити за перевезення в літаку одягнув броню на себе. Здивованій стюардесі сказав, що він з України і так йому безпечніше. Вдома зібрав решту спорядження з часів АТО, склав присягу та одразу вирушив на передову.

Поховають новітнього героя України 21 червня у Львові. Парастас відбудеться 20 червня о 20:00 у Гарнізонному храмі Петра і Павла. Чин похорону - 21 червня об 11:00, Гарнізонний храм.

Сім‘я просить не купувати вінків та квітів. А скерувати кошти на стипедійний фонд імені Артема Димида, який родина започатковує спільно з УКУ. Номер рахунку та деталі повідомлять згодом.