Молода обитель діє лише з 2005 року, але її вже встигли відвідати тисячі людей з усіх куточків країни та з поза її меж. Адже це місце наповнене духовністю та вірою, як стверджують паломники. Вірою в краще майбутнє своє і своєї держави.
У духовному пошуку людина часто мандрує до старовинних монастирів і храмів, святих джерел і тих місць, які, на її думку, можуть стати кінцевими в пошуках відповідей на сакраментальні запитання.
Таким місцем є Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських Могилах, який розміщений в урочищі Гурби, у Здолбунівському районі. Молода обитель діє лише з 2005 року, але її вже встигли відвідати тисячі людей з усіх куточків країни та з поза її меж. Адже це місце наповнене духовністю та вірою, як стверджують паломники. Вірою в краще майбутнє своє і своєї держави.
Історія монастиря розпочалася з того, що представники громадськості Рівненщини прийняли рішення вшанувати пам’ять Героїв Гурбенського бою та збудувати в урочищі Гурби Пантеон Слави, в якому будуть перепоховані знайдені останки вояків УПА і солдатів. А поруч з Пантеоном Героїв – спорудити Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських могилах.
Якщо ж повернутися на півстоліття назад, ми зрозуміємо, чим це місце є особливим. В квітні 1944 року в лісі, поблизу нині неіснуючого села Гурби, у смертельному бої зійшлися 5 тисяч вояків УПА та понад 35 тисяч бійців каральних загонів НКВД, прикордонників, охорони тилу, котрих підтримувала авіація, танки, бронепотяг, артилерія. Найзапекліші бої відбулися 21-25 квітня 1944 року. Проявивши небачений героїзм, знищивши понад 900 окупантів, підбивши 5 танків, загони повстанців прорвали кільце переважаючих сил ворога та вийшли з оточення.
Відтоді у місцевих лісах було знайдено чимало безіменних могил, у яких поховані полеглі у боях Гурбенської битви. Пошукові роботи проводилися кваліфікованими фахівцями з львівського Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» як за допомогою спеціалізованого обладнання, так і на підставі спогадів старожилів – особистих та переданих від батька до сина.
На сьогоднішній день монастир не має мироточивих, давніх ікон чи мощей святих, але він має дещо інше, що є не менш важливим – Дух Народу, який оберігається Богом. Святим є саме місце, на якому розташований монастир, адже це те місце, в якому велася боротьба за Україну.