Титули єрархії УПЦ МП обнулилися після проголошення автокефалії ПЦУ, - експерти

Титули єрархії УПЦ МП обнулилися після проголошення автокефалії ПЦУ, - експерти - фото 1
“Неприпустимо хамська риторика” УПЦ МП на адресу Фанару може призвести до закінчення ери тимчасового терпіння та оголошення Вселенським Патріархом процедури інформування української влади щодо дійсного канонічного статусу архиєреїв цієї Церкви.

Про це пише Церкваріум, передає Релігійна правда.

Експерти Церкваріуму розмірковують, хто є УПЦ МП в Україні – самі по собі, без російської канонічної парасольки і на якій підставі вони займають найбільшу святиню України – Києво-Печерську лавру?

“Ким би себе не вважало керівництво УПЦ МП, після оголошення автокефалії ПЦУ їхні титули автоматично обнульовуються. З точки зору Вселенського Патріарха, це тепер титулярні єпископи, які тимчасово підпорядковані російському Патріарху. На практиці це означає наступне:

по-перше, УПЦ МП фактично є парасинагогою (все ж має бути за канонами? ну от);

по-друге, титулярними вважаються єпископи, які не мають єпархій та є лише помічниками канонічних єпархіальних архиєреїв. При цьому вони мають носити історичні титули міст, які на даний момент вже не існують;

по-третє, ПЦУ має повне право кожному такому єпископу-клону присвоїти свою назву. Наприклад, митрополит Онуфрій як титулярний архиєрей має право називатись єпископом Самватаським – за назвою Києва Σαμβατας, що застосовувалася в Х столітті візантійським імператором Костянтином Багрянородним. А митрополит Одеський Агафангел має право носити титул єпископа Коцюбіївського, або Хаджибейського, або Південно-Пальмірського;

по-четверте, тимчасово терпиме Вселенським Патріархом перебування єрархів українського походження під Росією (мається на увазі не держава, а Церква) може означати, що з канонічної точки зору після 15.12.2018 р. перебування титулярних російських єпископів, які не є в єпископаті ПЦУ та не виконують своїх канонічних обов’язків при правлячих єпископах, в таких святинях як Києво-Печерська лавра принаймні морально та етично є сумнівним. Проте юридично це питання має вирішувати той орган державної української влади, який свого часу надавав єпископам РПЦ в Україні ці приміщення в безкоштовне користування;

по-п’яте, неприпустимо хамська риторика на адресу Фанару може призвести до закінчення ери тимчасового терпіння та оголошення Вселенським Патріархом процедури інформування української влади щодо дійсного канонічного статусу архиєреїв УПЦ МП (День Незалежності якраз для такої акції і підходить). Це вже порушує питання використання Києво-Печерської лаври як митрополичої резиденції не титулярним митрополитом Самватаським, а дійсним митрополитом Київським.

Вселенський Патріархат “тимчасово терпить існування українських єрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні. Про це йдеться в відповіді Патріарха Варфоломія на лист редакторів Церкваріуму щодо справжнього канонічного статусу УПЦ МП.