Ткаченко розповів, як працює комісія Мінкульту в Києво-Печерській лаврі
«Потрібно з кожним об'єктом розбиратися. Тому що на якісь об'єкти немає містобудівних документацій, якісь були зведені незаконно. Потрібно також розбиратися функціонально. Тому що впродовж років завдяки тому, що, так би мовити, поведінку тих людей, які знаходилися чи знаходяться на території Нижньої лаври, прикривали певні політики, було створено своєрідне феодальне господарство. Насправді господарство, тому що там є цехи, виготовлення речей чи ще чогось», — розповів Ткаченко в ефірі Radio NV.
Міністр сказав, що потрібно вирішити, що робити з незаконно зведеними на території лаври будівлями.
Він пояснив, що будь-який монастир веде господарську діяльність і, поки в лаврі не порушували історичного культурного ландшафту, розміщення там підприємств могло бути законним.
«Інша справа, оскільки в нас релігійні організації податки не платять, сказати, наскільки з точки зору фіскальної це були законні операції, мені зараз непросто», — додав Ткаченко.
Як вже РІСУ інформувала, міністр наголосив, що заяви представників УПЦ МП про те, що вони нібито не бачили документ, через який було розірвано договір на користування Нижною лаврою, — неправда.
«Їм офіційно відправлявся лист, в якому в тому числі були вказані причини, в тому числі незаконні забудови, відсутність відповідної документації», — сказав він.
Ткаченко повідомив, що комісія Міністерства культури вже оглянула понад третину об'єктів на території лаври.
«Ми бачимо, м’яко кажучи, непристойне використання певних будівель, які були передані в управління митрополії, монастирю», — розповів міністр про наслідки цього огляду.
На початку травня повідомлялося, що комісія Міністерства культури та інформполітики за квітень передала державі третину від усього майна Києво-Печерської лаври, яким безоплатно користувалася УПЦ МП.
З 29 березня УПЦ МП мала звільнити всі приміщення, якими користується у Києво-Печерській лаврі. Державний заповідник розірвав договір про оренду цією церквою Нижньої лаври, укладений у липні 2013 року. Проте 30 березня священики УПЦ МП продовжили проводити у лаврі богослужіння.
1 квітня СБУ повідомила про підозру колишньому настоятелю Києво-Печерської лаври Павлу за двома статтями: розпалювання релігійної ворожнечі та виправдання та заперечення збройної агресії РФ проти України. Також СБУ опублікувала перехоплені записи розмов, які стали доказами.
Того ж дня Шевченківський райсуд Києва призначив митрополиту УПЦ МП запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт на 60 днів із носінням електронного браслета.
12 квітня комісія Мінкульту змогла потрапити до корпусу № 112 на території Нижньої лаври, яку орендувала УПЦ МП, і виявила перші порушення. Правоохоронці почали розслідувати руйнування одного з корпусів монастиря. Раніше два дні поспіль комісію не пускали до Лаври — заповідник подав заяву до поліції.
29 квітня голова комісії з приймання-передачі майна Києво-Печерської лаври Мар’яна Томин заявила, що обстежили вже 11 зі 79 об'єктів заповідника.
