Третій Фестиваль "Вітер На-Дії": контрастний, як сама молодь

Всеукраїнський молодіжний християнський фестиваль "Вітер На-Дії", організований Українською Греко-Католицькою Церквою, відбувся у Львові вже втретє. 16 вересня 2018 року молодь, священики, монашество, єпископи, представники влади, церковних та громадських організацій зібралися на території кампусу Українського Католицького Університету (УКУ) на вул. Козельницькій, де й проходило дійство. Головними творцями Фестивалю стали Патріарша Комісія у справах молоді УГКЦ (ПКуСМ) та УКУ.

Організатори та учасники

"Насамперед, до Фестивалю доклався Господь Бог", – так розпочав стою відповідь на питання про те, хто творив "Вітер На-Ді", о. Ростислав Пендюк, голова ПКуСМ. – "А якщо говорити про людей, то їх дуже багато, неймовірна кількість. Вони на різних етапах, різних рівнях просто служили. Це не була робота, це було служіння. Вдень і вночі працювали, і тут – результат цієї праці.

На відміну від двох попередніх разів, цьогорічний фестиваль не тривав увесь вікенд, а був одноденним. Відбувався він поблизу та в приміщеннях навчального корпусу й колегіуму УКУ, Центру Шептицького та Церкви Софії Божої Премудрості. Виглядало, що локація була дуже вдалою: численні аудиторії, храм, відкриті простори, трапезна – місця було вдосталь для різноманітних подій та для всієї прибулої молоді.

За словами члена оргкомітету Олени Кулигіної, одночасно на фестивалі було до 3000 гостей, а якщо враховувати всі локації в різний час, то їхня кількість сягала 5-6 тисяч осіб, як приблизно й розраховували організатори.

Серед зареєстрованих учасників були молоді люди з Канади, Австрії, Великобританії. Серед мешканців України географія виявилася дуже широкою: Львів та Львівська область, Тернопіль, Івано-Франківськ, Київ, Ужгород, Севастополь, Кривий Ріг, Кам’янець, Полтавська область, Вінниця, Харків, Суми, Запоріжжя, Житомир, Чернівці, Дніпровська область, Донецьк, Авдівка, Маріуполь, Краматорськ, Черкаси.

Організованими групами приїхали на захід з Тенопільщини, Луганської області, з Кривого Рогу, Хмельницького.

Чи не найбільшою не-львівською групою учасників були тернополяни. Як розповіла Оксана Шупер, працівниця Комісії у справах молоді Тернопільської-Зборівської митрополії УГКЦ, від них прибуло близько 500 осіб, в тому числі майже 200 з самого Тернополя.

Більш ніж 30 заходів "Вітру На-Дії" були погруповані на так звані інтелектуальний, мистецький та духовний майданчики. Також з обіду діяла денна сцена на паркінгу УКУ, а з 18.30 на галявині між трапезною та храмом учасники відпочивали біля вечірньої сцени.

Територія духовності

Захід розпочався Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив наймолодший за хіротонією в УГКЦ владика Петро (Лоза), єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії. Окрім владики, вітальне слово до учасників фестивалю в храмі одразу після Літургії мав о. Ростислав Пендюк. Він підкреслив слова єпископа про те, що 14 вересня в УГКЦ святкували початок церковного року і день Бога-Творця, і про місію людини як творіння: "Бог створив нас останніми, щоб дати нам увесь світ".

Під час Літургії молодь мала змогу посповідатися на подвір'ї храму, а впродовж дня – на території дерев'яної церкви Блаженних новомучеників. Також там можна було приватно поговорити зі священиками на важливі для хлопців і дівчат теми, та відвідати ще одну Літургію о 16.00.

Один із духовних майданчиків локалізувався у самому храмі Софії Божої Премудрості. Тут були найрізноманітніші співані молитви, починаючи від "Ісусової молитви" під проводом монахинь, завершуючи майстер-класом із співання псалмів від духівника УКУ єромонаха-студита о. Луки Михайловича. Наприклад, 26-річна Олеся залишилася у храмі після Літургії на молитву прослави та молитву Тезе. "Заради цього вартувало їхати з Тернополя", – поділилась дівчина.

Пісні прослави співав із молоддю та підігрував на гітарі отець Олексій Саранчук, відомий священик з Івано-Франківська. Цей жанр є його захопленням з часу навернення, 1993 року, а священиком він став у 1999. За словами о. Олексія, такі пісні – це мова, яка доходить більше до сучасної молоді: "Важлива нова євангелізація, яка полягає у цих нових методах. Суть передається та сама: Бога, який нас любить, Бога, який віддав свого Сина за нас, Бога, який воскрес, Бога, який живий". Священик вважає, що такі пісні можуть допомагати людям проростати зерно віри і дорости до того, щоб відкрити серце на сакральну музику й на Літургію.

Спікери

Підбір учасників окремих дискусій видається, був за принципом: щоб і спікери були цікаві, і молодь була представлена. Наприклад, на дискусії "True stories. Про життя в Instagram" модератором був о. Роман Демуш молодий священик, в минулому - лідер Школи Християнськог Аніматора в Тернополі та ведучий другого фестивалю "Вітер На-Дії". Спікерами – Юлія Сливка, інстаграм-блогерка, яка часто пише про релігію, Анна Павлів, молода мама, яка почала робити пости в Інстаграмі про свою вагітність, а тепер пише про мамівство, та о. Тихон-Сергій Кульбака, який веде у Фейсбуці сторінку "Духовно-Психологічна порадня".

Серед учасників інших дискусій були також відомі інтелектуали, які є викладачими різних програм УКУ: Софія Опацька, Андрій Рождественський, Сергій Потапенко, Юрій Підлісний; представники влади Львова та області Андрій Садовий, мер міста, та Олег Синютка, голова ОДА; медійники Тарас Прокопишин, Олена Кулигіна, Ірина Процик.

Також було чимало осіб, яких Церква залучала до тих чи інших навчальних програм, що стосуються молоді, наприклад, Володимир Чупрін, психолог, викладач Української Академії Лідерства та спільної програми від Патріаршої Комісії у справах молоді УГКЦ та Патріаршої Комісії у справах родини під назвою "Щасливі стосунки та їхнє продовження".

Окрім того, на двох дискусіях спікерами були єпископи. Владика Володимир Груца долучився до конференції на тему "Віра та зневіра". Один із його висловів про те, що варто розрізняти стани депресії, унинія і просто ліні, дав старт ходу дискусії:

"Зараз є молоді чи старші люди, які мають певні проблеми з словом "депресія" — треба на це дуже вважати... Бо людина відразу каже: "В мене депресняк". Бо лінива нераз! Лінива відслонити штори, щоби побачити, що сонце світить, вже новий день настав! Новий день дає якусь перспективу", — зауважуєвладика Володимир.

Ще одним владикою, який був серед спікерів, став Петро (Лоза), єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, архиєрейська хіротонія якого відбулася два місяці тому. Він взяв участь у дискусії "Чи можливе щастя за брамою монастиря" і поділився власним досвідом монашого життя.

«Я не маю відповіді на запитання "чому я пішов до монастиря?". Але якщо я зараз подивлюся на моє прожите життя як монаха, то , щиро кажучи, не було такого дня, щоб я жалів за цей вибір і думав про себе: "Ну що ти зробив, чому ти сюди прийшов, чого ти живеш у тому монастирі, у тій спільноті". Я не кажу, що в мене не було ніяких проблем, викликів. Вони були... Людина буває покликана до богопосвяченого життя. І якщо вона відзивається на це покликання, слідує за цим покликанням – то вона буде себе чути на своєму місці... Я не йшов до монастиря навіть, щоб ставати священиком. Я просто йшов до монастиря. А потім закінчив навчання, став священиком, і якось так Господь покерував, що я зараз є єпископом. Я також не знаю, як це сталося, чому це сталося. Але це віддаю в Його руки», — щиро поділився владика Петро.

Музика, танці, спорт, кіно, книжки та ікони

Окрім інтелектуального збагачення, на фестивалі "Вітер На-Дії" було багато нагод для культурного відпочинку. Найгучнішими подіями стали виступи гуртів "Popry Vse", "Беz Обмежень" та проекту "Kerygma project" на вечірній сцені. Проте й впродовж дня тут було що подивитись, послухати і не тільки.

У Центрі Шептицького організували показ документального фільму про життя в'язня підлітка "Небо над головами". На показі був режисер фільму Василь Возняк, волонтер Пенітенціарного душпастирства УГКЦ. Особливим гостем події став головний герой стрічки Богдан. Всі присутні могли задавати йому відверті запитання про те, як воно насправді — по той бік колючого дроту і яке воно життя після ув'язнення.

Ще однією подією Фестивалю стала презентація перекладу книги Клайва Люїса "Просто Християнство" від видавництва "Свічадо". Кожен міг придбати примірник із підписом-печаткою перекладача Андрія Маслюха, який був гостем презентації. Як розповів Андрій у коментарі РІСУ, перекладацька діяльність – це його найулюбленіша справа. Англійський філолог за освітою, перекладає він з 1998 року і вже має в творчому доробку близько 50 книг. "Просто християнство" – це шоста книжка Люїса, яку переклав Андрій Маслюх і четверта книжка з них, яка вийшла друком.

Одним із важливих заходів мистецького майданчика, розташованого надворі, був майстер-клас з іконопису, який проводив Андрій Майовець з Іконписної школи УКУ «Радруж». Його відвідала Ірина Гнідик, молода викладачка історії у Львівській Політехніці. Дівчина раніше вже вчилася, як створювати ікони, проте цей майстер-клас їй теж сподобався: "Це була можливість зануритися в світ давньоукраїнського іконопису, відпочити, щось корисне зробити, навчитися чогось нового... Цікаво було дізнатися про те, що деякі фарби роблять з каміння, зокрема з дорогоцінного. Нам показували ці камінчики, а також готові ікони з ними. Можна було доторкнутися. Фарба з камінчиків – жорстка трошки на дотик і дуже красиві кольори має. Це такі своєрідні екофарби, якими віддавна малювали багато художників в Україні, поки не з'явилися штучні, "хімічні" аналоги".

На фестивалі було вдосталь локацій як для молоді, так і для маленьких дітей, щоб молоді батьки мали можливість теж побути на різних заходах.

Окрім уже згаданих подій, можна було відвідати майстер-класи з гончарства, театрального мистецтва, створення картин на воді тощо, а також пограти настільні ігри та навіть волейбол, а ще – досхочу потанцювати.

Молодь танцювала банси біля Цетру Шептицького, а також біля денної сцени, де цим процесом керував відомий львівський християнський аніматор Олег Пригода. Окрім того, на денній сцені були танці на ходулях молодіжного сучасного театру "Gloria" з Дрогобича та вистава від львівського студентського театру "Сад"; виступ Ольги Лісньовської, відомої за християнським перекладом хіта "Despasito" українською мовою, а також молодіжних християнських гуртів SofiBand2018 і MetaNoya.

Трохи підсумків

Напередодні свого виступу на денній сцені про враження від фестивалю розповів Іван Височанський, випусник Київської Трьохсвятительської семінарії УГКЦ та учасник гурту "MetaNoya". Іван оцінив рівень приготувань, різноманітність програми та якість промоції: "Я був на "Вітрі На-Дії" минулі рази. Цього року краща підготовка... Самі бачите, скільки молоді". Окрім власного виступу, музикант ще брав участь у фестивалі як звичайний учасник. За словами хлопця, було дуже багато цікавих подій, на які він не міг потрапити, адже деякі з них накладалися в часі: "Мало одного дня! Дуже насичено". Та виявляється, така "складність" для молоді була однією з цілей укладачів програми.

Ось як це прокоментував голова ПКуСМ о Ростислав: "Такий був задум. Бо так в житті є. Ти постійно маєш вибір. Ти мусиш вибрати те, що тобі зараз є най-найважливішим".

А ще "Вітер На-Дії" показав, що мрії мають здатність матеріалізуватися. Під час вечірнього концерту організатори провели розіграш двох квитків на Світовий День Молоді 2019 серед зареєстрованих учасників дійства. Країну, яка наступною прийматиме паломників СДМ, щоразу оголошує Папа наприкінці попереднього Дня Молоді. І саме в польському Кракові у липні 2016 стало відомо, що з 22 до 27 січня хлопці й дівчата з усього світу прибудуть на СДМ до Панами. З української молоді туди точно зможуть потраити Ірина Томчук з Тернополя та Катерина Свідрик зі Львова, які й виграли два квитки на Фестивалі. Обидві переможиці чекають дальших вказівок щодо цієї поїздки від команди організаторів "Вітру На-Дії". До речі, Катерина наступного ж ранку поділилася своїми емоціями у Фейсбуці:

"Ця мрія поселилась у моїй голові відтоді, як тільки я почула про це у Кракові у 2016 році. Я молилася: "Боже, я не знаю як це має статися, це ж так далеко і дорого... ця мрія заледве вміщається у моїй голові, але я дуже хочу в Панаму на СДМ, я хочу побачити цей чудовий світ, який ти створив!". У Бога немає нічого неможливого і я лечу в Панаму... Дякую усім організаторам фестивалю Вітер На-Дії за путівку до Панами, за чудове-пречудове свято, як завжди високу організацію і логістику, і купу знань, вражень та емоцій".

Марта Гаврилів

Фото: прес-центр Фестивалю