Троїцькі монастирі Рівненщини
Обитель у Дермані започаткував наприкінці XV століття князь Василь Острозький, збудувавши в Дермані Троїцьку церкву, що пізніше дала назву монастирю. Дерманський монастир, споруджений на старовинному замчищі, мав вигляд фортеці з камінними стінами до 6 метрів висоти з проробленими стрільницями.
Певний час управителем монастиря у Дермані був славетний першодрукар Іван Федорович (Федоров). Діяльність монастиря в ті часи пов'язана і з такими відомими для української історії та культури іменами як письменник, церковний діяч, брат Северина Наливайка Дем'ян Наливайко та письменник, автор «Граматики слов'янської», церковний і освітній діяч Мелетій Смотрицький — перший був тут управителем друкарні, другий — настоятелем монастиря. Отож, монастир у Дермані був не лише духовним, а й освітньо-видавничим центром.
Особливо шанують у відродженому Дерманському монастирі чудотворну Казанську ікону Божої Матері.
Свято-Троїцький Межирицький чоловічий монастир (Острозький район)
Першу згадку про Межирицький монастир, заснований монахами Києво-Печерської Лаври, зустрічаємо ще в літописі після 1240 року в літописі. Свято-Троїцьку церкву Межирицького монастиря вважають однією з найвидатніших пам’яток української архітектури XV-XVI століття. З самого початку вона стала центром монастирського комплексу, який мав також і оборонне значення - це був монастир-фортеця, який захищав Острог з півдня, і в цьому його унікальність.
Монастир славиться іконою "Богородиця Одигітрія”. Одигітрія буквально перекладається як "порятунок або здоров'я". Це візантійська ікона із зображенням Мадонни з немовлям, датована зламом XV—XVI століть. Ймовірно, її привезли з Афону як подарунок князеві Костянтину Острозькому, а згодом передали до Межиріцького монастиря. У 1779 році під час великих урочистостей чудотворний образ Межиріцької Богородиці коронували коронами з золота і дорогоцінного каміння, виготовленими у Римі. А у 1866 році російська імператриця Марія Федорівна подарувала срібний оклад до ікони, оздоблений дванадцятьма смарагдами. Під час Першої світової війни образ вивезли до Харкова, звідки він повернувся в 1918 році без срібних шат і корони. Нинішні прикраси ікони лише відтворюють колишні.
Біля стін монастиря привертає увагу піч, яку в народі назвали “піч Януша”. Імовірно, в ній грілась варта, а також смажились туші тварин для бенкетів у палаці Януша Острозького. Це єдина будова такого типу, що відносно добре збереглась в Україні донині.
Свято-Троїцький Корецький ставропігійний жіночий монастир
Монастир у Корці - один із найстаріших в Україні і один із дев’яти монастирів на території нашої держави, які не були закриті й за радянських часів.
Хоча монастир почали зводити ще 1620 року, свого нинішнього вигляду храм набув (і був освячений як Свято-Троїцький жіночий монастир) у 1880 році.
У Свято-Троїцькому монастирі знаходиться чудотворна ікона Божої Матері «Споручниця грішних». Багато хто з туристів знає про те, що на території обителі знаходиться могила Анни Андро (Оленіної) - графині, якій присвятив низку віршів великий російський поет Олександр Пушкін. Свого часу він просив її руки, але отримав відмову від матері Анни. Графиня Андро була щедрою благодійницею корецького монастиря.
Як і монастир у Межирічах, Корецький монастир увійшов до переліку “Семи чудес Рівненщини”, які у 2007 році визначили місцеві експерти в рамках спільного проекту Видавничого дому “ОГО” і телеканалу “Рівне 1”.
Віталій ГОЛУБЄВ
