Музей пам’яті невинно закатованих НКВДистами та нацистами в 1920-му-1945-му роках створює громада римо-католицького костелу архистратига Михаїла у колишньому монастирі сестер-домініканок у Кам’янці-Подільському.
Про це повідомляє Поділля News.
Це приміщення ще рік тому католицька громада вирішила реконструювати під реабілітаційний центр для українських військових.
Проте під час будівельних робіт у монастирі робітники виявили у його підземеллях чимало людських кісток.
Виявилося, що у 20-тих роках минулого століття у приміщенні монастиря радянська влада влаштувала в’язницю, а в його підземеллі — катівню.
Один з робітників розповідає, що “коли прийшли совєти, то з келій поробили камери. Коли прийшли німці, то тут зробили гетто для євреїв”.
Тут навіть знайшли знаряддя катування — дошку з гострим залізяччям.
Після таких знахідок, окрім реабілітаційного центру, католицька громада вирішила облаштувати тут ще й музеї пам’яті невинно закатованих.
Все робить громада, влада — нічого. Збираємо кошти всюди, більшість — це пожертви людей. Їдемо за кордон, особливо до Польщі, знімаєм шапочку, стоїмо і просимо. Щоб показати, щоб наступне покоління, котре буде сюди приходити, задумалося: я не маю права вбивати людину. Бог не дав заповіді вбивати. Бог дав заповідь любити, — каже єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії РКЦ в України Леон Дубравський.
За словами єпископа, серед закатованих тут було й чимало римо-католицьких священиків. Практично усі, хто був на теренах радянських, каже єпископ, були репресовані, тисячі не повернулися.
Частину людських кісток, розкопаних у приміщенні колишнього монастиря, залишили для відвідувачів майбутнього музею.
Тут, саме в підземеллі, були поховані рештки тих людей, яких розстрілювали там в 30-х роках минулого століття, найбільше — в 1937 році. За деякими спогадами, наприклад, в день привозили до ста чоловік. З цієї сотні двадцять відправляли в табори на північ, решта зникали безвісти. В 50-х—70-х роках проходили процеси з реабілітації цих людей і родинам приходили довідки про те, що їхні рідні незаконно розстріляні. Поодинокі науковці займаються цією проблематикою, тема відкрита і потребує ще глибокого дослідження, — каже науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Валерій Сторчовий.
Експонати для майбутнього музею також приносять місцеві мешканці.
Музей у колишньому монастирі створюють повністю за гроші меценатів, тому коли буде його відкриття, наразі не може сказати ніхто.