У Бердичеві паломники вшанували ікону Матері Божої з гори Кармель
До Бердичева, щоб вшанувати ікону Матері Божої з гори Кармель у стародавньому монастирі отців кармелітів, цього року прибули 10 груп паломників, серед них дві велосипедні.
Як інформує «CREDO», паломницьким шляхом до Бердичева прийшло близько 3 тисяч прочан. Наймолодшому паломнику – Якову з Білої Церкви - лише два місяці, а найстаршим прочанином став 79-річний пан Юзеф з Коростеня.
На урочистій Месі, яку очолив Архиєпископ-митрополит Львівський РКЦ в Україні Мечислав Мокшицький, до паломників приєднались місцеві віряни й гості з Польщі, Італії, Росії, Білорусі, Іспанії та Франції. Також на свято завітали: єпископ-емерит Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський, єпископи-помічники Києво-Житомирської дієцезії Станіслав Широкорадюк і Віталій Скомаровський та єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський. Їм співслужили близько 40 священиків.
«Цей санктуарій, можна сказати, є центром України, центром духовного життя вірних нашої митрополії. Це такий осередок, до якого приїжджають католики зі всієї України. Тут вони можуть молитись перед чудотворним образом Матері Божої з гори Кармель, просити про потрібні благодаті, зустрітись одне з одним, укріпити свій зв’язок, свою єдність, поділитись своїми переживаннями, своїми радощами та турботами», – сказав Архиєпископ Мечислав Мокшицький. Він подарував Бердичівському санктуарієві реліквію – вервицю, на якій молився нині блаженний Іван Павло ІІ.
Довідка
Ікона Матері Божої Бердичівської належала родові Тишкевичів і зберігалась у їхній замковій каплиці. Вона була написана олійними фарбами на полотні, що закріплювалося на кипарисовій дошці. У 1642 році Тишкевичі передали її кармелітам босим для нового бердичівського храму.
Розміщена у головному вівтарі ікона прославилась великими благодатями. У 1643-1648 рр. було зареєстровано 77 оздоровлень. Між іншим, через заступництво Матері Божої Бердичівської був оздоровлений київський єпископ Станіслав Заремба, котрий 23 травня 1647 року оголосив ікону чудотворною. У наступному столітті ікона також славилась благодатями, які отримували через неї вірні. До 1756 року офіційно було підтверджено та задокументовано 263 чуда.
28 січня 1753 року Папа Бенедикт ХІV видав декрет про коронацію ікони. Водночас із декретом були надіслані золоті корони. В першій половині ХІХ століття корони були вкрадені, і згодом Папа Пій ІХ надіслав нові. Вдруге коронація чудотворної ікони відбулась у 1856 році. Ікона Матері Божої Бердичівської була оздоблена золотом та сріблом, а також вишитими окладами, що було проявом вдячності за отримані благодаті.
У 1926 році храм та монастир були конфісковані радянською владою, а ікона служила одним з експонатів музею революції та атеїзму, що був розташований у верхньому храмі. В 1941 році, напередодні фашистської навали, у санктуарії в результаті підпалу виникла пожежа. Є припущення, що, можливо, саме тоді згоріла ікона.
Після невдалих пошуків оригіналу, у 1990 році написати нову ікону Матері Божої Бердичівської було довірено краківській художниці – реставраторці полотен Божені Мусі-Совінській. Нова ікона, оточена шаною, через шість років після своєї появи була урочисто освячена Папою Іваном Павлом ІІ у храмі св. Ядвіги в Кракові.
У відповідь на прохання та представлену документацію, виступаючи від імені Папи Івана Павла ІІ, Конгрегація Божого культу та дисципліни Таїнств у Ватикані дозволила коронувати нову ікону для санктуарію Матері Божої у Бердичеві. На урочистості 16 липня 1997 року кармеліти показали новий образ усім вірянам та паломникам. У липні 1998 року відбулась коронація ікони, яку здійснив єпископ Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський.
