У Бердичеві розсипається стіна фортечного муру Кармелітського монастиря
Про це Суспільному розповів отець Юзеф Кухарчик, заступник настоятеля монастиря в Бердичеві.
За його словами, руйнується південно-західна зовнішня сторона фортифікаційної стіни.
"Ця частина муру з лівої сторони, де відбувається руйнування, належить до комунальної власності міста Бердичева. Це їхня відповідальність. Це фортечна стіна ХVI-ХVII століття, яку побудував Януш Тишкевич і пізніше передав для кармелітів. Офіційно це називається Кармелітский монастир — фортечні мури з баштами та келіями", — розповів отець Юзеф Кухарчик.
За словами заступника настоятеля монастиря, до римо-католицької парафії належить північно-східна частина, та, яка майже відновлена.
"Коли у 2013-2014 роках завалилася стіна, то я за дозволом, аби провести реконструкцію, їздив до Києва, до Міністерства культури. Дозволи на реконструкцію і проведення робіт у нас є, але ми відновлювали тільки ту частину, яку передали нам. Маємо завершити ще відновлення брами, бо перед державою ми пообіцяли зберегти цю пам'ятку", — сказав отець Юзеф Кухарчик.
Монахиня Каміла розповіла, що стіна почала сипатися у серпні.
"Я раніше там часто ходила, а тепер — ні. Там така траса, що аж чути, як усе дрижить. Вантажівки часто їздять, хто знає, скільки вони важать. Я не знаю, коли ще щось впаде, але воно вже сильно тріщить. І від вібрацій, і від старості. Це дуже небезпечно. Я ще пам'ятаю, як колись щось падало — то тоді одразу поставили загорожу. А тепер що? Поставили якийсь смішний значок — і все", — розповіла монахиня.
Бердичівець Валерій розповів, що з 1963 року проживає у місті і не раз бачив, як щось обсипалося і падало з фортифікаційного муру.
"Тут навіть огорожу ставили, щоб люди не проходили поруч, щоб, не дай Боже, нічого на когось не впало. Потім почали щось робити. Поставили опори. Тут багато чого зробили, щоб воно не обвалювалося. Просто, знаєте, тут стільки всього треба робити, що, вибачте, жодних грошей не вистачить", — сказав Валерій.
Заступниця Бердичівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Наталія Палкіна повідомила, що наприкінці серпня створили комісію, яка провела обстеження муру.
"Об'єкт належить до культурної спадщини, тож на балансі житлово-комунального господарства він точно не перебуває. Зараз у нас створено окремий відділ з питань культурної спадщини. Формально мене призначили головою комісії, але безпосереднього відношення до об'єкта я не маю. Ми встановили попереджувальні знаки про заборону проходу в цій небезпечній ділянці. Споруда стара, стіни масивні, погодні умови впливають: після дощів матеріали вбирають вологу, а потім пересихають. Додаткове навантаження створює автомобільний рух, оскільки міст відкритий у двосторонньому напрямку. Через це частина стіни почала руйнуватися, що становить потенційну небезпеку для пішоходів", — розповіла Наталія Палкіна.
Наступним кроком, за словами заступниці Бердичівського міського голови, має стати виділення грошей на проведення технічного обстеження, аби фахівці надали офіційний висновок про стан муру.
"На технічне обстеження, думаю, гроші знайдуться. На повноцінну реставрацію — наразі ні. Але, можливо, будемо реалізувати все поетапно. Спершу — технічне обстеження, яке стане основою для розробки проєкту реставрації. А вже потім — шукати фінансування: міжнародне, державне або інше", — сказала Наталія Палкіна.
Головний спеціаліст з питань туризму відділу культури Бердичівської міської ради Олексій Побережний розповів у коментарі Суспільному, що Кармелітський монастир або фортеця Тишкевича у Бердичеві — це один із головних туристичних магнітів Житомирщини.
"Поєднання старовини та сучасної функціональності робить монастир католицького ордену босих кармелітів надзвичайно важливим історичним об'єктом регіону. Цього року його статус підтверджено постановою Кабінету Міністрів: Кармелітський монастир та Костел Святої Варвари внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як об'єкти національного значення. Відповідно до історичних джерел, вперше Бердичів згадується 1545 року в описі маєтностей Житомирського замку як власність роду Тишкевичів. Важливо також, що замок та оборонні мури відіграли роль ядра, з якого почало розвиватися місто. Кожен турист має можливість доторкнутися до історичного серця Бердичева — пройти через старі брами, побачити кріпосні мури й башти, відчути простір, де відбувалися події століть", — розповів Олексій Побережний.
