У Чернівцях вшанували першого митрополита Буковини
Під головуванням єпископа Гакмана, як краєвого маршала, 6 квітня 1861 року відбулося перше засідання буковинського Крайового Сейму. Окрім церковно-громадської діяльності, митрополит Євген відомий також як ініціатор спорудження чеським архітектором Йосипом Главкою резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях – архітектурної перлини України.
Будівництво монумента, ідею спорудження якого благословив митрополит Чернівецький і Буковинський УПЦ (МП) Онуфрій (Березовський), тривало майже два роки. Авторами пам’ятника, висота якого сягає майже п’ять метрів, є скульптор Микола Мірошниченко. Готову скульптуру відливали десять робітників скульптурно-керамічної фабрики у Львові, де на неї пішло п’ять тонн бронзи.
Автори пам’ятника стверджують, що з настанням тепла навколо постаменту насадять клумби і нові дерева, облаштують пішохідні доріжки та зроблять ще одні підхідні ворота.
За словами архітектора, місце для пам’ятника обрали невипадково, адже кафедральний собор Святого Духа, який у радянські часи перетворили на виставку товарів народного споживання і Картинну галерею, був збудований у 1844–1864 рр. за сприяння єпископа Гакмана.
Після смерті митрополита Буковини й Далмації Євгена (Гакмана) 31 березня 1873 р., його поховали під східною частиною вівтаря собору. Проте у 1976 р., під час робіт із переобладнання приміщення кафедрального собору під виставку товарів народного споживання і Картинну галерею, домовина з тлінними останками митрополита Гакмана зникла у невідомому напрямку. Краєзнавці досі не знають, де саме перепоховали великого сина буковинської землі.
У відкритті пам’ятника взяв участь голова Партії регіонів Віктор Янукович, однопартійці якого надали кошти на його спорудження. Віктор Янукович також взяв участь у богослужінні з нагоди першої неділі Великого посту, яке відправив митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій.
Митрополит Онуфрій подякував Віктору Януковичу та його соратникам за цінний дар. На знак подяки керівник буковинської єпархій подарував Віктору Януковичу та його однопартійцям ікони Богородиці.
Віктор Янукович заявив, що необхідно добре пам’ятати історію та виправляти ті помилки, які були свого часу зроблені.
Чернівецький міський голова Микола Федорук, який також взяв участь у відкритті пам’ятника, наголосив, що цей пам’ятник стане окрасою міста і сприятиме духовному та культурному єднанню мешканців краю. „Про це мріяв митрополит Євген Гакман, за це він молився, для цього жив, творив і благословляв”, – сказав Микола Федорук.
Історична довідка Олександр Масана, доцента факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю.Федьковича:
На момент входження буковинських земель до Австрійської монархії у церковному плані українське православне населення краю підпорядковувалося єпископу в Радівцях, яких номінально належав до Сучавської, а насправді Ясської митрополії у Румунії. Щоб вивести своїх нових підданих з-під церковного підпорядкування закордонного центру, у 1781 році австрійський цісар Йосип ІІ підпорядкував всі православні парафії австрійської Буковини єпископу у Радівцях. Відтак той відмовився від деяких своїх парафій у власне румунських землях, після чого ясський митрополит зрікся своєї юрисдикції над єпархією у Радівцях. Незабаром по тому буковинського єпископа підпорядкували митрополиту в Карловицях, у Славонії.
Румунське православне населення Буковини просило Відень надати їм церковну автономію, вивести з підпорядкування сербського митрополита і підпорядкувати румунському у Семигороді. Проте єпископ Гакман, який з 1835 року деспотично керував буковинською дієцезією, дотримувався думки, що православними на Буковині є не лише румуни, але й українці, а відтак їх насильне підпорядкування румунському митрополиту могло б призвести до того, що „українці можуть відпасти від православної церкви, бо вони не погодяться на румунізацію, що її провадить семигородська митрополія”.
Ще 1838 року єпископ Гакман зробив українську мову другою урядовою мовою своєї єпархії. Не бажаючи підпорядковуватися комусь із митрополитів та використавши свої зв’язки при цісарському дворі у Відні, де він свого часу навчався, Гакман домігся піднесення буковинської дієцезії до рівня архидієцезії. Щоб покласти край суперечкам, австрійський уряд приєднав до буковинської єпархії невеличку православну Церкву у Далмації і підніс їх до рівня митрополії.
Таким чином, 23 січня 1873 року Євген Гакман став першим митрополитом Буковини і Далмації. Щоправда був ним недовго, оскільки помер вже 31 березня 1873 р.
