На реставрацію чернівецького костелу Найсвятішого Серця Ісуса немає коштів.
Зібрані гроші зникли в банку, що збанкрутував, передає Еспресо.TV з посиланням на Молодий буковинець.
Парафіяни та волонтери чимало зробили для відновлення храму: розібрали встановлені у той час, коли приміщення використовувалося не за призначенням, цегляні перегородки, а також поставили вікна. Утім, роботи ще дуже багато, а грошей на це немає.
"Кошти на повне відновлення костелу потрібні дуже великі: майже $5 млн. Взяти їх ніде, тож парафіяни виконують локальні роботи, на які вистачає фізичних та фінансових сил", - зазначається у матеріалі.
Шанс отримати цих п’ять мільйонів був, зауважує отець Станіслав Смольчевскі. Із 1997 року, відколи отець Станіслав приїхав із Польщі на Буковину, він опікується храмом та мріє відновити його первісний вигляд.
"У 2000 році цих п’ять мільйонів доларів нам готові були виділити на реставрацію костелу церковні організації зі США, Європи. Поставили умову, щоби споруда належала громаді, а не державі. Та в той час тут знаходився обласний архів. Ми всіма силами боролися за те, щоби повернути костел парафіянам. Це сталося аж через 10 років, у 2010-му. Та було пізно. Кошти тим часом перейшли на реставрацію інших храмів", - зітхає отець Станіслав.
Вдруге шанс провести бодай частину вартісних робіт у костелі випав через кілька років. Тоді отець Станіслав їздив до Австралії, де місцева польська діаспора зібрала на реставрацію храму понад 80 тисяч доларів. Але і їм не судилося послужити на благо відновлення споруди.
"Я розмістив ці кошти у "Фідобанку" на рахунку нашої парафії. Мені радили покласти їх у банк за кордоном, та я хотів, щоб Україна мала з цих коштів якийсь зиск. У 2016-му році банк збанкрутував. Я звертався до президента, прем’єра з проханням допомогти повернути кошти. Проте мені відповіли, що нічого не можуть вдіяти. Тож нам не дісталося жодної гривні з цієї суми. Дуже прикро…", - зазначає співрозмовник.
Зараз насамперед потрібно замінити прогнилу конструкцію даху, а також перекрити його мідною бляхою. На це, каже отець Станіслав, знадобиться близько пів мільйона доларів. Не менше 200 тисяч "зелених" треба на осушення фундаменту та гідроізоляцію, щоби стіни споруди не підмокали.
Благодійники потроху жертвують гроші, але їх ще треба дуже багато. Тим часом парафіяни роблять, що можуть.
"Навіть попри нестачу коштів роботи в костелі ведуть постійно. Звісно, на капітальний ремонт ресурсів немає. Але якщо час від часу якісь гроші надходять, використовуємо їх на потреби храму. Поміняли всі вікна, тепер двері поставили", - каже отець Станіслав Смольчевскі.
Ті, хто хоче допомогти коштами на відновлення храму, можуть це зробити, сконтактувавши з отцем Станіславом. Рахунку в банку парафія вже не відкриває.
"Наразі ми не маємо рахунку в банку. Бо часто виходило так, що ми сплачували податок за переказані кошти більший, аніж отримували грошей", - додає отець.
Довідка
Костел Найсвятішого Серця Ісуса спорудили у 1894 році за проектом архітектора Йозефа Ляйцнера на кошти жителів міста та за фінансової допомоги єзуїтів Галичини. Спеціально для храму з Шотландії привезли три дзвони. На честь найбільшого з них - "Серця Ісуса" - й назвали святиню.
Після Другої світової війни святиню передали православним парафіянам, однак вже через рік храм зачинили.
У 60-х роках ХХ століття храм перетворили на архів. Для цього в ньому розбили вітражі, розібрали колони, розбили висоту на три поверхи. У вівтарі влаштували директорський кабінет. Усе церковне начиння, скульптури й навіть дзвони вивезли. Орган винесли на подвір’я і залишили гнити.
Елементи декору, що символізували хресну дорогу, посеред ночі зірвали зі стін і крізь вікна скидали на землю. Сьогодні деякі фрагменти є в краєзнавчому музеї.
У 2010 році церкву повернули римо-католикам, і зараз триває її реконструкція.
У підвалі храму розташована каплиця з похованими тілами 60 польських солдатів, які загинули під час Першої світової війни. Вона відкрита для огляду.
Площа храму - 3102 кв.м, довжина - 53 м, висота залу святині - 27,5 м, висота вежі - 58 м.