У Дніпрі відкрилася виставка німецького фотографа "Заховані на видноті: єврейські сліди східної Європи

01 жовтня, 11:16
Суспільство
У Дніпрі відкрилася виставка німецького фотографа "Заховані на видноті: єврейські сліди східної Європи - фото 1
У Дніпрі, в Музеї пам'яті єврейського народу та Голокосту в Україні, проходить виставка "Заховані на видноті: єврейські сліди Східної Європи". На ній представлені 25 робіт німецького фотографа Крістіана Германа.

Про це повідомляє Суспільне.

На світлинах зображено елементи єврейської культури, які були покинуті через геноцид або радянську владу.

До відкриття заходу автор фотографій записав відеоролик, де розповів про важливість пам’ятати минуле. Крістіан Герман наголосив: немає такого поняття, як ми та вони.

"Є лише одна історія та спільна ідентичність. Покинуті синагоги та зарослі кладовища в певному сенсі є меморіалами убитих євреїв Європи. Це постійне нагадування про те, що люди можуть робити з іншими людьми", — каже чоловік.

На виставці презентували фотографії з шести країн східної Європи, а саме: з України, Литви, Білорусі, Румунії, Польщі та Молдови. Найстаріша світлина датується 2014 роком, найновіша — 2022 роком.

Директорка музею Ірина Радченко розповіла: в Україні ця виставка проходить вже вдруге. Перший раз вона була у Чернівцях. Жінка також сподівається, що надалі схожі заходи будуть проводитися стосовно інших культур.

"Ця виставка в цілому навіть не про збереження єврейської спадщини, а про збереження будь-якої. На території України чимало національностей, які зробили унікальні внески протягом багатьох століть", — каже Ірина Радченко.

Відвідувачка виставки Світлана розповідає: раніше відвідала Західну Європу і дізналася про наслідки геноциду там. Як це було в Україні — повної картини не мала.

"Я багато чого з цього не знала. Ці виставки є дуже корисними, особливо для зростаючого покоління. Треба більше залучати молодь до історії", — розповіла жінка.

Інша відвідувачка, Лариса, розповідає: дивлячись на сьогодення, ця подія є актуальною та важливою.

"Це відбувається в наш час, як і відбувалося тоді. Я, як проста людина, хочу, щоб геноциду ніколи не було", — каже жінка.