У Флоренції відбувся перший показ фільму про УГКЦ в Італії
Кінострічка про життя і душпастирську діяльність Української Греко-Католицької Церкви в Італії вийшла у 2019 році, однак через пандемію її перший показ широкому загалу глядачів відбувся щойно тепер і першим місцем, де відбувся прем’єрний показ, стала Флоренція.
З нагоди цієї важливої події, українську спільноту у Флоренції відвідав з пастирським візитом владика Діонісій Ляхович, екзарх для українців католиків візантійського обряду в Італії, з благословення якого було знято стрічку.
Презентація фільму «Церква в еміграції: Італія» розпочалася з перегляду трейлера та вступного слова владики Діонісія.
«Фільм, — зазначив єпископ, — є переконливим свідченням того, що Церква розвивається, служачи тим, які, будучи далеко від рідної домівки в Україні, шукають у світі своє, рідне і дороге українське, релігійне і національне середовище».
Перед знімальною групою стояло нелегке завдання. Потрібно було намагатися висвітлити у фільмі історію зародження і розвиток життя української спільноти в Італії наприкінці 90-х та розповісти правду про те, які виклики стояли перед нею у церковному, соціальному і культурному житті. Також особливу увагу глядача мав привернути важливий етап розвитку Церкви в еміграції — присутність молоді, дітей і батьків, яким перше покоління українців 90-х років передало свій досвід віри, любов до Церкви та ревне служіння Богові і людям.
У презентації фільму у онлайн режимі взяла участь знімальна група — о. Тарас Жеплінський, Микола Мудрик та Іванна Гребеняк, які у 2018 році були студентами вищих навчальних закладів Рима.
Отець Тарас Жеплінський, режисер фільму, розповів, що таким фільмом намагалися передати ідею єдності спільноти Української Греко-Католицької Церкви в Італії. «Сюжет фільму, — сказав він, звертаючись до українців у Італії, — є спільним для всіх українських спільнот в Італії. Переглядаючи цей фільм, багато хто зможе подивитися на себе з боку, щоб побачити те, що ми, його автори, могли побачити, коли їздили поміж вас, коли спілкувалися з вами. Кожен зможе побачити і той Божий промисел, який через вас втілювався у життя УГКЦ в Італії».
Микола Мудрик, продюсер фільму, наголосив на тому, що відвідавши близько п’ятдесят громад та вислухавши понад сто свідчень різних людей, здебільшого жінок, знімальна група хотіла показати у фільмі живу і справжню віру людей у Бога. «На великій і сильній вірі цих побожних людей будувалася кожна, навіть найменша, церковна спільнота, яка скоро виросла у велику спільноту екзархату УГКЦ в Італії», — зазначив він.
Своїми спогадами про працю над фільмом поділилася й Іванна Гребеняк, автор сценарію фільму: «Цей фільм — свідчення історії, яка триває вже понад двадцять років. Великою мірою сценарій фільму творився підчас самих відвідин українських спільнот, в яких ми зустрічали цікавих людей та записували з ними інтерв’ю. Саме ці люди і те, що ми побачили на власні очі, допомогло нашій знімальній групі зробити сценарій фільму про Церкву, однак не про церкву як будівлю, а про живу Церкву, Церкву віруючих людей, які спочатку в парках а відтак у храмі, об’єднувалися навколо живого Христа та старалися разом зі своїм священиком одні одному якнайкраще послужити. Властиво, сюжет фільму є об’єднаний Літургією, яка починається у Ватикані у 1997 році а завершується в сучасній громаді, яка у 2019 році тоді була зібралася у базиліці Санта Марія Маджоре на Літургію, яку очолював Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ. Сподіваюся, що перегляд фільму буде гарною нагодою для всіх нас усвідомити собі важливість нашого місця і служіння у спільноті та додасть нам натхнення далі творити Церкву та її розвивати».
Після презентації для всіх присутніх в українському храмі а також для тих, хто очікував на його показ у онлайні на ютуб-каналі української парафії у Флоренції, відбувся показ фільму.
«Дорога до Світла — так я називаю особливу подію, яка відбулась в українській парафіяльній спільності міста Флоренція у неділю, 24 липня», — ділиться своїм враження від фільму Світлана Король, лікар-кардіолог, які нещодавно приїхала зі своєю сім’єю з Києва.
«Неймовірний фільм, живий, бере за серце, змушує плакати і радіти, співпереживати і пишатися, пізнавати людей, їх жертовність і наполегливість… Кінострічка про людей, більшість з яких жінки, які не шукали кращої долі, „широкої дороги і легкого хліба“, а шукали далеко поза рідним домом праці і заробітку. Однак у цих пошуках вони не загубилися, бо знайшли Бога, який їх ніколи не залишав, а вів дорогою спасіння, яка пролягає через храм та спільноту віруючих людей.
Все починалось з українського жіноцтва, яке владика Діонісій назвав «тихими будівничими Церкви». Це Боже диво, адже Українська Церква в Італії зароджувалася з мрії та бажання поодиноких побожних жінок, які гуртувалися у спільноту однодумців і прагнули мати у проводі свого священика.
Я вдячна людям і священникам, які стояли на початках цієї великої справи і тим, хто сьогодні підтримує її і продовжує розвивати; дякую за великий скарб — Церкву і віру Христову, який нам, новоприбулим з України, передали; за українську християнську спільноту, яка сьогодні налічує кілька сотень побожних парафіян... Нехай натхненням до нашої невтомної праці будуть слова Папи Франциска — «Corragio e аvanti», «Відважно і вперед!», — поділилася своїми враженнями Світлана Король.
«Презентація і показ фільму відбувся у дуже актуальний для життя УГКЦ в Італії час. Адже сьогодні, як і 25 років тому, наша Церква збирає і пригортає до свого материнського лона новоприбулих українців, які, рятуючи себе та свої сім’ї від війни в Україні, знайшли прихисток не тільки серед італійського народу але й відкритість та гостинність українських спільнот, які вже мають свою історію та досвід життя. Таким чином Господь Бог через людей продовжує писати історію своєї Церкви, членами якої є доньки і сини багатостраждального українського народу», — наголосив о. Володимир Волошин, парох української парафії у Флоренції.
