У Каневі відтворюють церкву зі спогадів Шевченка та картин Мюнца
Роботи з відродження козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці біля підніжжя Чернечої гори в Каневі (або як її ще називають – Тарасової церкви) на місці, де вона стояла у ХVІІІ столітті, нині на завершальній стадії.
Там уже звели стіни, закінчують монтувати куполи та завершують благоустрій прилеглої території. На наступному етапі будівництва в церкві вставлять вікна, облаштують інтер’єр і встановлять іконостас. Про це «Газету» повідомили в прес-службі Черкаської ОДА.
Церкву споруджують за інвестиційні кошти в контексті підготовки до головної події наступного року – 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Відтворюють її за малюнком французького художника Жана-Анрі Мюнца. Писав про цей храм і Кобзар, він бачив церкву під час останньої подорожі до України. Храм неодноразово руйнували, спалювали, а у 1678 році його остаточно зруйнували турки й татари. Вже сьогодні проглядається схожість практично повністю спорудженої церкви з малюнками Мюнца 1781 року.
До відродження церкви на її історичному місці фахівці підійшли ґрунтовно. За словами начальника відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігій управління культури Черкаської облдержадміністрації Миколи Сухового, велика кількість документів, віднайдених у архівах України, Росії та Польщі, підтверджують існування в цих місцях ще з ХІ століття стародавнього Свято-Успенського Канівського монастиря, в якому було поховано гетьманів Івана Підкову, Якова Шаха, Самійла Кішку. Покровителями цього монастиря в XVII столітті були такі гетьмани, як Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Петро Дорошенко. За ініціативи гетьмана Івана Мазепи 1701 року цей монастир було востаннє відроджено.
Як повідомили в управлінні культури, відновлена на території заповідника під Чернечою горою в урочищі Монастирок козацька церква стародавнього Канівського монастиря входитиме до Шевченківського меморіалу як один з її історичних об’єктів, пов’язаний з іменами майже всіх українських гетьманів.
Зовнішній вигляд церкви та її внутрішнє наповнення, переконують фахівці, повністю відповідатимуть часу її створення. Уже зараз відшукали чимало речей, які вдалося врятувати священнослужителям церкви Покрова Пресвятої Богородиці. У їхніх пошуках хранителям меморіалу можуть допомогти всі релігійні конфесії України.
