У Києві експерти обговорили сучасні виклики у сфері етнополітики, суспільної єдності та свободи совісті
За повідомленням ДЕСС, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський окреслив ключові напрями дискусії. У центрі уваги — стан етноконфесійних відносин, практичні аспекти реалізації чинного законодавства, а також створення умов для гармонійного співіснування різних спільнот у багатонаціональному українському суспільстві. Значну увагу учасники приділили захисту прав національних меншин і корінних народів, а також виконанню міжнародних зобов’язань України в контексті руху до Європейського Союзу.
У своєму виступі Єленський наголосив, що в Україні історично сформувалася модель суспільного розвитку, яка базується на рівності різних етнічних та релійних спільнот відсутності домінування будь-якої з них. За міжнародними оцінками, така модель дозволила Україні уникнути глибоких міжетнічних конфліктів і сформувати досить високі стандарти взаємоповаги та діалогу. Водночас він зауважив, що навіть за наявності позитивного досвіду залишаються проблемні питання у сфері міжнаціональних і міжспільнотних відносин, які потребують постійної уваги з боку держави та експертного середовища.
Тему державної політики продовжила народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Вона зосередилася на законодавчих ініціативах парламенту, спрямованих на зміцнення національної безпеки та суспільної згуртованості. За її словами, ухвалення Закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» стало важливим кроком у протидії ідеологіям, що використовуються як інструмент агресії та маніпуляції.
Окремо Євгенія Кравчук звернула увагу на оновлення законодавства у сфері захисту прав національних спільнот. Зміни, пов’язані з новою редакцією офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, значно розширюють перелік мов, які перебуватимуть під державним захистом. Після набуття чинності відповідних рішень Україна матиме зобов’язання щодо підтримки 18 мов, що є одним із найвищих показників серед країн — учасниць Хартії. При цьому акцент зроблено на мовах корінних народів і національних спільнот, а не на мові держави-агресора.
Міжнародний вимір конференції представив координатор діалогу з громадянським суспільством Європейської комісії Вінсан Депень. Він підкреслив важливість постійної комунікації між різними суспільними та культурними середовищами в умовах європейського плюралізму. За його словами, після початку повномасштабної війни в Україні така взаємодія набула особливого значення, адже саме вона сприяє солідарності, гуманітарній підтримці та формуванню спільної позиції щодо засудження агресії.
Завершуючи виступи, представник Міжнародного альянсу з питань свободи релігій та віросповідань «Стаття 18» Роберт Рехак висловив чітку підтримку Україні та наголосив на неприпустимості переслідувань за ознакою ідентичності на тимчасово окупованих територіях. Він зазначив, що системи, побудовані на ненависті та примусі, не мають майбутнього, тоді як відкритість і взаємна повага залишаються основою стійкого миру.
Робота конференції відбувалася у форматі панельних дискусій та круглого столу, що створювало простір для фахового обговорення ключових викликів етнополітики, міжнаціональної взаємодії та суспільної стійкості України в умовах воєнного стану.
Перша панель буде присвячена аналізу релігійної та етноконфесійної ситуації в умовах війни з акцентом на загальні процеси суспільної стабільності та державного реагування. У межах дискусії планується обговорення проблем забезпечення свободи совісті як складової ширшої системи прав людини, а також суперечностей між чинними правовими регуляторами та практиками реалізації державної етнополітики України. Учасники також зосередяться на трансформації українського гранд-наративу у світлі сучасних безпекових, гуманітарних і ціннісних викликів; на питаннях мовної та культурної безпеки національних спільнот України. До обговорення винесено стратегічні підходи до збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення, зокрема стан підготовки відповідних державних стратегій, ризики їх упровадження та перспективи реалізації. Окрему увагу приділялося перспективам документалізації та ревіталізації мов надазовських греків, насамперед урумської мови, як важливого елементу культурної спадщини України.
У межах цієї ж панелі обговорювалися проблеми етнонаціональних та етнорегіональних стереотипів в умовах війни, які можуть бути використані ворогом для внутрішнього розколу.
Завершальним блоком став розгляд виконання стратегії Ради Європи в рамках діяльності Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, з акцентом на інструменти державного менеджменту та європейські стандарти міжнаціональної взаємодії.
