У Києві обговорили дизайн надгробків на Національному військовому меморіальному кладовищі

Про це на круглому столі в Укрінформі розповів начальник відділу меморіальної роботи ДУ “Національне військове меморіальне кладовище” Максим Зубов.

"Архітектором (головний архітектор ескізного проєкту НВМК Сергій Дербін - ред.) було представлено, що на кладовищі використовується дві форми намогильних споруд - це козацький хрест і невелика споруда у вигляді плити. Другий варіант - без фото, але суть форми лишається. Третій варіант - виключно хрест на території НВМК, і четвертий - ми використовуємо виключно плиту", - розповів Зубов.

За його словами, слід враховувати, що серед загиблих захисників України не всі є християнами, багато представників інших релігій, тому відповідне обговорення було зі спільнотою релігійних організацій.

Учасники круглого столу висловили думку, що необхідно залишити дві версії намогильних споруд, оскільки є релігійні традиції, в яких хрест не фігурує, також є люди, які не відносять себе до поширених релігій.

На користь двох варіантів намогильних споруд висловився і голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

"Первинно ми були за два варіанти, щоб це була і плита, і хрест. Є перелік цвинтарів і українських, і за кордоном, у Польщі, Чехії, де стоять козацькі хрести. В 17 столітті військова каста сама домовилася про це. Якщо ми говоримо про національне військове кладовище, яке задасть тренд, і знехтувати цим... Цій традиції мінімум 500 років (встановлювати козацькі хрести на похованнях воїнів - ред.)", - сказав Дробович.

На його думку, пропозиція двох форм намогильних споруд є компромісною.

На думку координатора волонтерської групи "Нове Військо" Віталія Гайдукевича, треба враховувати, що кладовище військове.

"Ми розуміємо, що на будь-який рівний надгробок, за бажанням родини, може бути нанесена конфесійна приналежність людини або ні. Тобто більш універсальним є плита рівна. Більш того, з точки зору збереження матеріалу рівна поверхня менше руйнується з часом. У ньому може бути менше історичної тяглості, але тут у нас державна структура, тут апріорі у всіх елементах українська територія", - сказав Гайдукевич.

На його думку, необхідно вирішити питання уніфікації поховань. Окрім цього, зазначив він, на надгробках можна розмістити QR-код, який веде на сторінку Національного військового меморіального кладовища, де можна побачити і фото загиблого захисника, і інформацію про нього.

З пропозицією уніфікації намогильних споруд погодився народний депутат Володимир Вʼятрович, який зазначив, що незалежно від того, яка форма буде обрана - дві чи одна - на військовому меморіальному кладовищі все ж принципово, щоб намогильні памʼятники були уніфіковані.

"Зрозуміло, що для кожного це є особиста втрата, але принцип уніфікації це те, що має бути сприйнято всіма. Де можливо уніфікувати, треба уніфікувати. Хоча мені як історику важко відмовитися від ідеї козацького хреста", - зазначив Вʼятрович.

На думку засновниці ГО “Серце Назовні”, матері загиблого військовослужбовця Владислава Литвиненка Віри, на намогильних спорудах має бути зображення загиблого захисника України.

"Культуру вшанування треба ще виховувати в людях. Фото обовʼязково має бути, шеврон підрозділу має бути, не просто ЗСУ чи це Нацгвардія, а шеврон підрозділу", - переконана мати загиблого захисника.

Як повідомлялося, 8 грудня 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону, необхідний для вирішення земельних питань щодо початку будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища.

Національне військове меморіальне кладовище – загальнонаціональне місце вшанування та увічнення пам’яті загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Ідея створення Національного військового меморіального кладовища націлена на створення цілісного та унікального меморіального комплексу, який реалізує фундаментальні засади державної політики у сфері вшанування та увічнення пам’яті померлих (загиблих) Захисників та Захисниць України.

Меморіальний комплекс передбачає не тільки наявність військового кладовища з усіма необхідними ритуальними спорудами для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Також тут буде музейний комплекс, який увічнить пам'ять померлих (загиблих) Захисників та Захисниць України та зафіксує для майбутніх поколінь їхній внесок у захист української державності.