У Києві релігієзнавці дискутували про свободу релігії

В столичному університеті імені Т. Шевченка відбувся круглий стіл «Свобода релігії або переконань: аспекти релігійної безпеки». Захід проходив в рамках вже традиційних, щорічних «Днів науки», проводили круглий стіл на базі профільної кафедри релігієзнавства. 

Науковий майданчик зібрав молодих столичних науковців, та не був позбавлений впливів суспільних подій. Так доповідь докторантки кафедри Бортнікової Олени була присвячена актуальному нині питанню державно-конфесійних відносин в Україні. Зокрема, численні дискусії стосувалися оприлюдненого в ЗМІ розслідування про спроби УПЦ зареєструвати протизаконні статути релігійних громад, про що вже писала РІСУ.

Цій же темі була присвячена доповідь і релігієзнавця Дмитра Горєвого. Він розповів про міжнародні документи, які регулюють цей аспект релігійної свободи. За словами доповідача право на вільну зміну юрисдикції було підтверджено двома рішеннями Європейського суду з прав людини. Це справи «Бесарабська митрополія проти Молдови» (2001) та «Свято-Михайлівська парафія проти України» (2007). Відтак, виходить, що спроба поставити релігійну організацію в залежність від релігійного центру, будь-то у вигляді передачі права розпоряджатися майном чи якимось іншим способом, є незаконною та не відповідає міжнародним зобов`язанням, взятим на себе Україною.

Важливого аспекту в плані безпеки в релігійній царині торкнулася канд. філос. н. Задоянчук Оксана. Вона професійно займається питанням конфесійних ЗМІ, а саме медіа структур УПЦ (МП) Вона розповіла, що частина друкованої та електронної преси УПЦ (МП) носить ультраконсервативний характер і в цьому контексті вони (ЗМІ) мають дестабілізаційний потенціал. Яскравим прикладом є відомий у вузьких колах журнал «Спасите наши души», на сторінках якого доволі часто друкувалися матеріали фундаменталістського та есхатологічного напрямку. Не вирізняється ця продукція і поважним ставленням до інших конфесій.

Саме цей приклад спонукав дослідників замислитись над питанням щодо необхідності існування таких видань. З одної точки зору, контент, що розпалює міжрелігійну та міжетнічну ворожнечу, який працює на дестабілізацію суспільства та несе загрозу територіальній цілісності держави має бути забороненим. З іншої – потрібні вкрай вагомі аргументи для заборони, інакше є ризик перетворення на сусідню країну з «законами Ярової» та забороною Свідків Єгови.

Це вже не перший раз, коли науковці збираються для обговорення безпекових питань, пов`язаних з релігійним фактором. Так, на початку цього року пройшла конференція про релігійну безпеку, про що повідомляла РІСУ.