У Києво-Печерській лаврі завершились археологічні розкопки унікальної пам’ятки, якій 1000 років
В ті часи в Києві та й взагалі на території Руси не знали технології виробництва скла, на основі якого робили смальту. Везти її у великій кількості з Візантії дорого й довго. Тому до Києва запросили візантійських фахівців. Вони облаштували свою майстерню по сусідству з будівництвом собору — на території, де нині знаходиться Митрополичий сад лаври. Нинішні розкопки залишків цієї майстерні тривали чотири роки.
Кандидат історичних наук Дмитро Пефтіць, який другий рік поспіль очолює розкопки залишків склоробної майстерні в Митрополичому саду, та інші дослідники розповіли Фактам, що серед ключових знахідок — скляні «млинці», вкриті золотою фольгою. Це продукти проміжного етапу виготовлення смальти для мозаїк. Ці «млинці» дробили й таким чином отримували кубики смальти.
У часі розкопок в шарах ґрунту XIV-XV століть знайдено майже кілограм бурштину. Окрім артефактів періоду Київської Руси, відшукали в тому місці чимало монет польсько-литовського періоду, фрагмент керамічної люльки XVII століття тощо.
Значна частина знахідок буде досліджена за допомогою рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу (РФА-аналізу), який дозволяє визначити хімічний склад, не беручи проб. Навіть мікроскопічні домішки різних елементів (калію, свинцю тощо), як правило, дозволяють визначити, звідки походить та чи інша знахідка. І, можливо, — з якої конкретно частини Візантійської імперії приїхали майстри, які створили склоробну майстерню. Вони привезли з собою набір спеціальних домішок, які додавали у скло, щоб надати йому різних кольорів і властивостей.
Дослідники планують написати колективну монографію, присвячену цій пам’ятці. Дослідження зацікавили археологів з Великої Британії та Норвегії. Адже ця створена візантійськими майстрами склоробна майстерня унікальна для Східної Європи.
