У Львові облаштують єврейський квартал "Простір синагог"
«Простір Синагог» - це ініціатива, спрямована на вшанування історії євреїв у Львові, усвідомлення трагедії Голокосту, візуалізації спільного минулого та творення нових меморіально-освітніх просторів у місті.
Про це повідомся сайт Асоціації еврейських організацій та общин України Ваад.
Першим етапом втілення проекту є консервація вцілілих залишків синагоги «Золота Роза», ознакування місця Бейт Гамідрашу (навчального дому), що знаходився поруч, та створення на цій ділянці меморіальної інсталяції «Увіковічнення». Переосмислення історії та значення площі Арсенальної та єврейського кварталу загалом як спільної спадщини є частиною ширшого суспільного діалогу – і з минулим, і між сучасниками.
Ідея проекту виникла під час міжнародної конференції у 2008 році, а розробка концепцій та документації тривала більше п’яти років. Завершити проект планують до кінця 2016 року.
"У цьому році ми розпочинаємо реставраційні та консерваційні роботи з облаштування площі Арсенальної. Зараз там є негарний металевий паркан, яким обгороджені руїни синагоги "Золота Роза". Екскурсоводи приходять і розповідають, що тут був єврейський квартал, синагоги. Але насправді вже нічого не лишилося від ідентичного місця", – говорить Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.
За її словами, уже підготували всі необхідні документи, визначили підрядника. Проект втілюватиметься у два етапи: ревіталізація єврейського кварталу та облаштування благоустрою території.
"Швидкість його втілення буде залежати від наших фінансових можливостей. Є достатньо коштів на консервацію синагоги, є частина грошей для впорядкування цієї території. У межах бюджетного фінансування ми це виконаємо, але також сподіваємося на підтримку благодійників", – каже Лілія Онищенко та додає, що проект мають зробити якісно, щоб подарувати львів’янам ще один громадський простір.
Софія Дяк, директор Центру міської історії Центрально-Східної Європи, переконана, що тут має з’явитися і меморіальний, і громадський простір. Дотримання вимог чинного законодавства і рекомендацій ЮНЕСКО передбачає, що проекти в історичній частині міста повинні бути адаптовані, інтегровані в громадське середовище.
"Зараз цей простір знаходиться у такому стані, у якому не може бути довго: за огорожею, під столиками, а раніше – взагалі під паркінгом. Місце руйнується. Нині воно ані вшановує, ані зберігає, ані працює освітньо", – наголошує Софія Дяк.
Проект "Простір Синагог" об’єднуватиме кілька міні-просторів: руїни синагоги "Золота Роза"; меморіал "Увіковічнення"; ділянка, де був Бейт Гамідраш (дім навчання, у якому здобували релігійну освіту хлопці й чоловіки); ділянка, де була Велика міська синагога.
За словами Софії Дяк, кожен міні-простір матиме свою функцію:
Ділянка поблизу руїн синагоги "Золота роза". Нині тут збереглися лише стіни та частина фундаменту. Їх варто законсервувати, щоб не руйнувалися. Тут буде простір пам’ятки архітектури загальноукраїнського значення, до якої важливо мати доступ. Зараз очевидного шляху до синагоги немає. До неї можна дістатися терасою поблизу "Жидівської кнайпи" або через приміщення єврейської релігійної громади "Турей Загав".
Меморіал "Увіковічнення". Після дискусій, як "додати" сюди людей, з’явилася ідея меморіальної інсталяції: встановити кам’яні брили, на яких будуть написані цитати євреїв, мешканців цього кварталу. Цитати опрацьовували та відбирали історики, дослідники; долучалися також і представники єврейської громади з Ізраїля, Америки, Польщі. Із 70 пропонованих цитат відібрали 21. Із кам’яних брил до відвідувачів інсталяції промовлятимуть чоловіки й жінки, діти, дорослі та літні люди. "Ми хочемо показати плинність історії через голоси особистостей. Важливо згадати імена людей, аби уникнути абстрактності цієї інсталяції", – говорить Софія Дяк. До того ж, екскурсоводи тепер зможуть розповідати туристам не лише вже загальновідому історію про Золоту Розу, а й інші історії про мешканців єврейського кварталу, часом не менш трагічні й важливі.
Ділянка, де раніше був Бейт Гамідраш (дім навчання). Це громадський простір, де є зелена трава, яка контрастує із бетоном. Тут облаштують місця для сидіння та дерева, які ховатимуть від спеки. Для львів’ян і туристів з’явиться приємне середовище для роздумів, майданчик спокою і тиші, передпокій до огляду синагоги. "Зрозуміло, що це буде громадський простір із певними обмеженнями", – підкреслює Софія Дяк.
Ділянка, де раніше була Велика міська синагога. Цей міні-простір повністю відтворює будівлю по периметру. Легкий схил 1% створює місце, де можна сісти. Ще одна особливість: після дощу, вода лишатиметься в прографлених порожнинах та віддзеркалюватиме сонячні промені. Це місце підійде для відпочинку, роздумів, а також може використовуватися як зручний майданчик для різних заходів, виставок. Нині тут є літня тераса одного із закладів із багатьма столиками. На переконання Софії Дяк, вони тут недоречні: "Для того, аби щось вшановувати, варто мати дистанцію. Столики можуть бути в інших місцях. А тут, де раніше молилися люди, де потім будівлю підірвали, столики є зайвими". Вона зазначає, що власники закладу готові йти назустріч: обіцяють прибрати терасу, коли розпочнуться роботи. За її словами, проект отримує як підтримку, так і критику. У Львові є прихильники ідеї не консервувати, а відбудувати синагогу "Золота Роза".
"Ми не маємо чіткої відповіді, як це робити, і не знаємо, чи це взагалі доцільно", – каже Софія Дяк і додає: "Проект є зворотнім, тобто доступним для змін у майбутньому. Якщо вирішать відбудовувати синагогу – це можна буде зробити. Якщо захочуть щось змінити на площі, це теж не викличе труднощів. Проект не закриває інші можливості, які з’являться через п’ять, десять років". На переконання Софії Дяк, тут важливо вдало поєднати історію будівель із історією людей: створити не лише ще одне місце для перепочинку, а й повноцінний громадський простір для роздумів, рефлексій та вшанування пам’яті тих, хто був і є частиною Львова.
