У Львові відновлюють синагогу «Якуб Глянцер Шул», яка збереглася в роки Голокосту

11 квітня, 11:16
Культура
У Львові відновлюють синагогу «Якуб Глянцер Шул», яка збереглася в роки Голокосту - фото 1
До Другої світової війни у Львові діяли 40 великих і 160 малих cинагог. На сьогодні з них працює синагога «Цорі Гільод», збереглись ще кілька молитовних будинків.

А ще волонтери самостійно відновлюють синагогу XIX століття на вулиці Вугільній, яка до Голокосту була частиною і окрасою єврейського кварталу. Тут планують створити культурно-просвітницький центр, передає Радіо Свобода.

Порятунок синагоги «Якуб Глянцер Шул» у Львові триває протягом останніх кількох років. Усе робиться на волонтерських засадах. Ця будівля з цікавою і водночас трагічною історією об’єднала багатьох людей із України та світу, які приїжджають у Львів допомогти у її відновленні. Максимально зберегти те, що залишилося – головне завдання, розповідає керівник волонтерського центру фонду «Хесед Ар’є» Олександр Назар.

«Ми відновили жіночий вхід, металеві двері, архітектурні фрагменти. Стараємося все, що є, зберегти. Технічно будівля у доброму стані. У радянський час у синагозі розібрали жіночі галереї, хочемо їх відновити. Почали знімати і реставрувати вікна у великій залі. А ще фасад слід відремонтувати, він, на щастя, добре зберігся, цілий. Нам допомагають волонтери з Франції, які проживають у Львові, до пандемії приїжджав німець», – каже Олександр Назар.

Необарокова синагога «Якуб Глянцер Шул» належала до єврейського кварталу, який до Другої світової війни називали з гумором по-єврейськи «Кракідали» або ж «Парижем», що розташована у Краківському передмісті. Єврейська дільниця займала територію від нинішнього ринку «Добробут» до площі святого Теодора, на якій з 1842-го до 1844 року будували синагогу за сприяння мецената, львівського купця Якуба Глянцера. Власне, на його честь її назвали. А довкола синагоги з кінця ХІХ століття були майстерні, крамнички. Тут панувала особлива атмосфера, торгівля, гамір, переплітались на торгових площах «Кракідалів» їдиш, польська, українська мови.

У 1941 році в Галичину прийшла окупаційна німецька влада. На той час у Львові проживали, як пише у книзі «Шоа у Львові» історик Євген Наконечний, 170 тисяч поляків, 120 тисяч євреїв, близько 50 тисяч солдатів німецького гарнізону і військового запілля та 40 тисяч українців. Вже навесні 1942 року чимало львівських євреїв розуміли, що смерть може їх застати біля розстрільної ями.

Нацисти зачинили синагоги. На вулиці Вугільній вона вціліла, на відміну від інших, бо її використовували як склад. У повоєнний час, за радянської влади, євреї, які вижили у Голокост, користувалися синагогою, і тут щотижня збиралось дуже багато людей. У 1962 році радянська влада ліквідувала єврейську громаду, знайшовши десятки причин, синагогу зачинила, а речі, які у ній зберігались, поповнили фонди львівських музеїв. У релігійній будівлі розташувався спортивний зал поліграфічного інституту.

«Цій синагозі пощастило, тому що раніше перекупщики з Краківського базару ховали у ній продукти. Вдалося її зберегти. Решту синагог німці підірвали, те, що лишалося, радянська влада використовувала як будматеріали. «Золоту Розу» можна було б відновити після війни, вона була без даху, але стіни були. Її повністю розібрали і цеглу використали», – говорить Олександр Назар.

За задумом волонтерів, синагога мала б бути відкрита для громадськості, працювати як культурний центр. У великій залі планують створити постійну експозицію «Зал синагог», презентувавши макети знищених синагог Краківського передмістя, світлини, інформацію про життя «Кракідалів» у довоєнний час.

Дільницю хотіли б зробити привабливим простором для жителів і туристів, які цікавляться історією Голокосту.