У Мелітополі між священиком-колаборантом та єпископом РПЦ виник конфлікт через непомірні побори
Про це повідомляє РІА Південь.
Від настоятельства о. Максима усунув 13 січня засланий з Росії єпископ Бердянський і Приморський Петро. Священика-колабранта звинуватили у «дестабілізації церковно-канонічної обстановки в Бердянській єпархії», до якої нині входять мелітопольські церкви РПЦ.
Наближені до о. Смирнова вибудували власну теорію, чому єпископ Бердянський і Приморський Петро вирішив «усунути» мелітопольського протоєрея. За їхніми поясненнями, священнослужителі просто не поділили гроші, які збирали у парафіях.
Про це розповіли самі клірики:
«Своє служіння в єпархії єпископ Петро почав із різкого, у 5–8 разів, підвищення єпархіальних внесків. При цьому його зовсім не цікавили потреби храмів і проблеми духовенства, що ще раз підкреслює формальний підхід до управління та відсутність щирої пастирської опіки. Реакція протоєрея отця Максима спочатку була м’якою - він намагався зрозуміти, як православний єпископ може так поводитися. Але коли внески підняли до московського рівня, а священикам наказали щодня писати звіти, на які йде більше часу, ніж на службу, - ставлення змінилося. Поваги більше не було. Документально заперечити можливості не існувало - накази часто давали усно, а призначення були фікцією».
Прихильні до "гнаного" священика парафіяни церкви Георгія Побідоносця почали писати листи так званому губернатору Запорізької області Євгену Балицькому та президенту РФ Путіну з вимогою повернути о. Максиму Смирнова.
З листів випливло, що єпископ Петро, бачачи, як часто о. Максим Смирнов з’являється на світських тусовках, заборонив йому «взаємодію з офіційними особами міста й області, навіть привітання з державними, професійними та православними святами», а також вимагав закрити сайт і телеграм-канал благочиння.
Вірні соратники о. Максима Смирнова у листі фактично наговорили на низку кримінальних статей, перелічуючи всі «заслуги» колишнього українського священика УПЦ МП, який ініціював перехід усіх храмів Мелітополя до РПЦ.
Один із захисників розповідає, як Максим Смирнов розселяв російських офіцерів:
«Керівництво спецпідрозділів зверталося до священика з проханням розмістити на нічліг офіцерів і особовий склад, і батюшка забезпечував це за будь-якої потреби. Разом із парафіянами він надавав допомогу військовослужбовцям - забезпечував духовною літературою, молитвословами, іконами, привозив до госпіталів гуманітарну допомогу та пастирське слово. Далі почалася робота в такому ритмі, що про дім доводилося забувати, а храм між службами став і домом, і робочим кабінетом: просвітницькі заходи, лекції, семінари, круглі столи й конференції, участь в окормленні та організації матеріальної допомоги військовим, постійна увага до дитячих будинків буквально не залишали часу на себе. Як наслідок - хвороби, на лікування яких батюшка знову ж таки не давав собі часу».
Інший «адвокат» вигнаного московського клірика згадав, як саме Максим Смирнов переводив українські храми в лоно Московської Церкви:
«Вже з літа 2022 року протоєрей Максим Смирнов почав шукати можливості повернення церкви до лона Російської Православної Церкви - проводив бесіди з духовенством різних благочинь, взаємодіяв зі священниками з Москви та просив підтримки у губернатора й уряду регіону. Завдяки його зусиллям і зусиллям соратників, 12 березня 2024 року приходи Запорізької єпархії УПЦ, розташовані в «звільнених» районах області, увійшли до складу РПЦ», - перераховують «заслуги» зрадника парафіяни.
Згадали захисники Максима Смирнова і те, як їхнього кумира двічі намагалися підірвати місцеві партизани. Уперше - у 2022 році, коли в церкві виявили саморобний вибуховий пристрій. А вдруге його іномарку взагалі спалили:
«Цей процес супроводжувався погрозами з боку українських інформаційних ресурсів. У повторне мінування не вірилося, однак однієї ночі автомобіль священика був спалений, а сам Смирнов потрапив до бази українського “нацистського” сайту “Миротворець”, де з’явилася інформація про вирок українського суду - 12 років ув’язнення», - пише черговий захисник утікача-попа, намагаючись показати, мовляв, Смирнов буквально приносив себе в жертву.
Слід зауважити, що о. Максим Смирнов не став виконувати послух правлячого архиєрея. Він виїхав із Мелітополя.
