У Москві представили новий катехизм Української Греко-Католицької Церкви
Новий катехизм УГКЦ був представлений 29 вересня в Москві, в Культурному центрі «Покровські ворота». Як повідомили представники УГКЦ священик Сергій Ніколенко та мирянин Олександр Шведов, представлений катехизм під назвою «Христос – наша Пасха» –це не перший богословський документ подібного жанру в УГКЦ. Однак уперше він готувався соборно, протягом 10 років, і являє собою «ідентичне відображення тієї віри, що живе в УГКЦ».
Як підкреслили виступаючі, новий катехизм УГКЦ створено на основі загального катехизму Католицької Церкви, який був розроблений під час понтифікату Івана Павла II та офіційно оприлюднений в 1992 р. Проте, за словами о. Сергія Ніколенка, визнаючи цей загальний катехизм базовим, в УГКЦ вважали, що в ньому «багато латинського» і «мало східного, рідного». Тому новий віроповчальний документ українських греко-католиків «дуже точно спрямований на той народ, що складає УГКЦ».
«Катехизм – це не просто богословський твір, а текст, який повинен виражати віру, яка склалася у даній Церкви в контексті національної культури, національних релігійних традицій», – сказав священик.
У чому ж полягає «українськість» нового катехизму? Відповідаючи на це питання директора КЦ «Покровські ворота» Жана-Франсуа Тірі, представники УГКЦ відзначили, що к катехизм складений з урахуванням того, що паства УГКЦ успадкувала «традиції аграрного народу, патріархальної сім'ї, яка не була повністю зруйнована за радянських часів, прояви глибокої народної релігійності». У катехизмі згадуються святі цієї найбільшої католицької східної помісної Церкви, особливі ікони і свята (наприклад, українські традиції святкування Різдва і т.д.).
Як розповів о. Сергій, катехизм створений за принципом «закон молитви – закон віри». Два «стовпа» цього тексту – це Символ віри і Літургія Василя Великого, фрагменти з якої є епіграфами до кожної частини катехизму. За словами священика, катехизм побудований як «коментар до Літургії, і це дуже глибока річ для УГКЦ, т.к. в центрі її свідомості – Літургія».
Джерела катехизму – це документи Вселенських соборів, Флорентійського собору 1439 р., I і II Ватиканських соборів, а також інші офіційні документи Католицької Церкви, у тому числі енцикліки понтифіків, соціальна доктрина і т.д. Особливим чином катехизм УГКЦ спирається на вчення Св. Отців нерозділеної Церкви: свв. Григорія Нісського, Іоанна Богослова, Єфрема Сирина, Діонісія Ареопагіта та інших, які рясно цитуються в катехизмі.
Текст складається з трьох великих розділів: «Віра Церкви», «Молитва Церкви» та «Життя Церкви». Як підкреслив о. Сергій, катехизм не розділяє життя людини в церкві і поза нею, стверджуючи, що і за межами храму «головною нормою для християн є Євангеліє і Особистість Христа». Такий євхаристійний підхід творців катехизму надає документу «виняткову цілісність».
До речі, в цьому ж, на думку виступаючих, полягає і своєрідність нового катехизму по відношенню до «базового» католицькому катехизму, в якому «підкреслюється автономія Церкви та світу: передбачається, що конкретні питання цивільного суспільства відрегулює воно саме, а Церква займається допомогою совісті людини». «У катехизмі УГКЦ цього положення ми не знайдемо. Швидше, він представляє модель суспільства, яке все є християнським і де немає самої проблеми існування громадянського суспільства, окремого від Церкви», – сказав о. Сергій.
Відповідаючи на запитання про зміст третього розділу катехизму, він зазначив, що ця частина «виходить з трьох основних цінностей для християнина – Бог, батьківщина, родина». Цей розділ докладно висвітлює такі положення як християнська мораль, свобода, гріх, доброчесність, духовна боротьба і молитва, сім'я, дружба і любов, а також звертається до нових викликів часу, говорячи про проблеми біоетики (штучного запліднення, клонування, контрацепції, евтаназії, трансплантації органів і т.д.). Цей розділ містить глави «Християнське розуміння державності», «Християнське розуміння економіки», пояснення про глобалізацію, демократії та соціальної справедливості.
На думку о. Сергія, третій розділ катехизму може бути доповнений і доопрацьований в майбутньому. Так, проблема бідності підноситься «на рівні висловлювань Митрополита Андрія Шептицького, який мав справу, в основному, з селянами (у першій третині ХХ ст. - Ред.)», Тоді як зараз бідність розуміється як багаторівневе явище, що включає в себе не тільки матеріальний дефіцит, а й неможливість реалізувати право на освіту, на професійну працю і т.д., зауважив священик. Він зазначив також, що в розділі «Життя Церкви» не розроблена тема діалогу УГКЦ з іншими релігіями і невіруючими; відсутні нові поняття християнської антропології, аскетика трактується «на рівні візантійських батьків» і т.д.
А. Шведов розповів, що у Москві є три громади УГКЦ, по одній громаді – в Санкт-Петербурзі, Калінінграді і Обнінську. Відповідаючи на питання про перспективи УГКЦ, А. Шведов сказав: «В Україні УГКЦ має великий запас міцності, пов'язаний з вкоріненою традицією народно віри».
Як повідомлялося на презентації, новий катехизм УГКЦ буде переведений на російську мову, а сайт УГКЦ додає, що планується переклад катехизму також на англійську, португальську, іспанську та польську мови. Про це повідомляє Благовест-інфо.
