У Папській українській колегії святого Йосафата відкрили Зал Діалогу

Про це повідомляють Новини Ватикану.

Першим заходом, який провели у відновленому Залі, стала міжрелігійна конференція «Релігія і діалог», участь у якій взяли о. Луїс Касіано, ректор колегії, рабин Джек Бемпорад, керівник Центру міжрелігійного порозуміння, Дімітріос Керамідас, професор Інституту Екуменічних Студій Папського університету святого Томи Аквінського «Angelicum», Тарас Дзюбанський, науковий дослідник Центру Коллінс від Інституту Актон та директор Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», о. Лоран Базанезе, представник Дикастерії з питань міжрелігійного діалогу. Слухачами конференції стали учасники програми «Діалог», колегіанти та запрошені гості.

Ректор української колегії від імені колегіантів склав подяку владиці Василю Лостену та усім причетним, зокрема Тарасу Дзюбанському, за підтримку в ініціативі відновлення цього залу, що стане місцем зустрічі та справжнього діалогу. За словами отця Луїса, «відриття такого залу в ювілейний рік святого священномученика Йосафата — святого, що своїм власним життям засвідчив віру та єдність — є знаковою подією».

Своєю чергою Тарас Дзюбанський розповів про здобутки центру «Лібертас» та внесок у розвиток міжрелігійного спілкування в Україні та закордоном. «Хотів би поділитися, що цього року центр „Лібертас“ святкує 10 років з часу заснування. У зв’язку з війною в Україні цю річницю ми відзначаємо у Римі спільно з новими учасниками програми „Діалог“. Символічно, що наша сьогоднішня зустріч відбувається у цьому залі, адже владика Василь Лостен завжди активно підтримує ініціативи проведення екуменічної та міжрелігійної комунікації», — зазначив він.

Дімітріос Керамідас наголосив на різниці між діалогом та монологом у міжрелігійному контексті: «На відмінну від монологу діалог передбачає вміння не лише говорити, але й слухати, що є взаємним процесом. У фундаменті будь-якої комунікації стоїть повага до іншості поглядів та вміння розгледіти в представниках усіх релігій насамперед людину».

Про любов та дружбу як невід’ємні елементи міжрелігійного діалогу та про подолання стереотипів розповів о. Лоран Базанезе: «Основним викликом міжрелігійної комунікації є напруженість між діалогом та євангелізацією. Насамперед ми повинні зрозуміти, що нехристиянські релігії — не перешкода діалогові. В контексті глобалізації міжрелігійний діалог допомагає змінити світогляд і не жити в суперечностях, а сприймати розмаїття інших культур та релігійних традицій. Першим кроком до міжрелігійного діалогу є відкритість до зустрічі та спільне бажання будувати мир».

Про пошуки Бога, вміння залишатися людиною та важливість бачити насамперед особистість у представникові кожної релігії, говорив рабин Джек Бемпорад: «Діалог — це унікальний спосіб побудувати мир. Перед тим, як розпочинати міжрелігійну комунікацію, потрібно поставити три запитання. Як я можу бути вірним своїй релігій, але водночас не засуджувати релігію іншого? У міжрелігійному діалозі основою є люди зі своїми емоціями, страхами, думками і почуттями. Яке місце для іншого існує у моїй релігійній парадигмі? Ідеї подолання стереотипів, пошук спільних рис, а не конкуренція є серцем діалогу. Яким є мій особистий внесок у міжрелігійний діалог? Ми всі повинні стати лідерами думки, сумлінням та голосом суспільства», — говорив він. У цьому контексті знаковими були його спогади про спілкування з Папою Іваном ХХІІІ і Папою Іваном Павлом ІІ, а також співпрацю з владикою Василем Лостеном. Згадуючи про свою дружбу з українським єпископом у США, рабин відзначив глибоку пошану, якою той відзначається у спілкуванні з кожною людиною. Саме це є найбільш промовистим свідченням про віру в Бога і в те, що людина, яка навпроти, створена Ним на Його образ і подобу.

Після виступів кожного з доповідачів розпочалася дискусія, де учасники мали можливість поставити запитання та поділитися враженнями від участі у програмі «Діалог».