Румунський сайт stiripesurse.ro оприлюднив коментар Румунської Патріархії щодо ситуації в українському православ'ї, де наполягає на праві Румунської Церкви відкрити для румуномовного населення в Україні власну церковну структуру — т.зв. "Румунську Православну Церкву в Україні".
Заперечуючи можливість переходу румунських парафій в Україні до Православної Церкви України (ПЦУ) і створення в її складі окремого Румунського вікаріату, в РумПЦ висловлюють претензії на адресу української держави, яка, як наголошено, "відмовляється визнавати Релігійне об'єднання (Управління) Румунської Православної Церкви України".
Жодним словом не згадуючи про війну Росії проти України, численні руйнування (зокрема сотень православних храмів та інших культових споруд) та багатотисячні жертви серед мирного українського населення, що є наслідком триваючої понад 10 років жорстокої російської агресії, в Румунському Патріархаті намагаються звинуватити українську державу у порушенні чинного законодавства щодо права діяльності РумПЦ в Україні. Також вони наполягають на необхідності "отримати письмові гарантії від церковної влади та української держави про те, що етнічна та мовна ідентичність румунів будуть поважатися і що ці румунські православні матимуть змогу організуватись у Румунський православний вікаріат та розвивати духовні зв'язки з Румунським Патріархатом".
При цьому автори коментаря припускають, що начебто визнання Румунською Церквою автокефалії Православної Церкви України (ПЦУ) "автоматично призведе до посилення тиску з боку української влади" з метою змусити румуномовних віруючих, замість т.зв. "РумПЦ в Україні", "перейти під юрисдикцію митрополита Епіфанія".
Разом з тим, коментуючи причини існуючого розділення та кризи в українському православ'ї, в Румунському Патріархаті вважають, що вони є наслідком перебування в Україні "російських віруючих" та їхніх "зв'язків з Московським Патріархатом": "Томос прийняли лише українські православні, які не перебували у спілкуванні з Московським Патріархатом. Таким чином, проблема церковної єдності в Україні нині не вирішена повною мірою, в тому числі й тому, що тут перебуває велика кількість російських віруючих, які підтримують прямі зв'язки з Московським Патріархатом", — сказано в коментарі.
Про УПЦ в РумПЦ згадують виключно як про структуру Московського патріархату в Україні. Зокрема, автори коментаря відзначають: "на території України, особливо в районі Північної Буковини, знаходиться 127 румунських православних парафій, що перебувають у юрисдикції Української Православної Церкви – Московського Патріархату".
Таким чином, в РумПЦ прямо кажуть про УПЦ як про "російських віруючих, які підтримують прямі зв'язки з Московським Патріархатом", ігноруючи, що серед вірян УПЦ є багато українців. Про будь-яку "незалежність" УПЦ від МП в коментарі не згадується. Із цього випливає, що в РумПЦ не визнають незалежності УПЦ від МП і сприймають її та її ієрархів та священиків саме як представників РПЦ в Україні.
В коментарі представники Румунського Патріархату наголошують, що його позиція щодо церковної ситуації в Україні залишається такою ж, як і в 2018 р.: "рекомендовано Вселенському Патріархату та Московському Патріархату шляхом діалогу знайти рішення вищезгаданої церковної суперечки, зберігши єдність віри, поважаючи адміністративно-пастирську свободу духовенства та віруючих у цій країні (включаючи право на автокефалію) та відновивши євхаристійне спілкування".
"У разі невдачі двостороннього діалогу необхідно скликати Синод усіх Предстоятелів Православних Церков для вирішення існуючої проблеми" та застосування "загальноправославного посередництва, як це було зроблено у випадку розколу в Болгарії", — наголошують в РумПЦ.
Водночас, наполягаючи на створенні в Україні окремих структур РумПЦ, її представники зазначають, що "на майбутньому засіданні Священного Синоду пріоритет буде відданий тому факту, що на території України, особливо в районі Північної Буковини, знаходиться 127 румунських православних парафій". Тобто в Румунському Патріархаті, судячи з усього, не виключають можливість прийняття цих парафій в свою юрисдикцію і створення з них окремої церковної структури в Україні, яка б напряму підпорядковувалась Бухаресту.
Такі бажання не збігаються з принципами канонічного устрою більшості помісних Православних Церков, де прийнято вважати, що в межах однієї держави має діяти лише одна автокефальна помісна Церква. Проте цей принцип не завжди і не до кінця виконується. Той же Румунський Патріархат має власну єпархію на території Сербії з осідком у сербському м. Вршац, тоді як на території Румунії діє окрема Тімішоарська єпархія Сербської Церкви на чолі з власним єпископом, який має осідок в румунському м. Тімішоара.
В 2011 році Єрусалимський Патріархат опротестував відкриття парафії та будівництво храму Румунського Патріархату на його канонічній території в Єрихоні, оголосивши про розрив євхаристійного спілкування між обома Патріархатами та позбавивши сану направленого з Румунії настоятеля цього храму архімандрита Єроніма (Кречу).
Аналогічно існує протистояння і між Румунським та Московським Патріархатами через існування у Молдові на одній території Бессарабської митрополії РумПЦ та Кишинівської митрополії РПЦ МП. Московський Патріархат не визнає права Румунської Церкви мати власні парафії та єпархії на території Молдови, піддаючи "заборонам" всіх священнослужителів, які останнім часом активно переходять з МП до РумПЦ. 29 червня 2025 року архієпископ Бельцький і Фалештський Маркел (Міхеєску) (Московський Патріархат в Молдові) на сторінках російських ЗМІ звинуватив владу Румунії і Румунський Патріархат у "захопленнях храмів" Московського Патріархату у Молдові. Приводом для заяви стала ситуація навколо храму в селі Грінауць Ришканського району, де, за словами єрарха МП у Молдові, "церкву намагаються захопити священики Бессарабської митрополії, що підкоряється Румунській Патріархії".