У Києві вчора, 15 жовтня (10 зуль-хіджа), урочисто розпочали святкування Курбан-Байраму (Ід аль Адха), найголовнішого мусульманського свята, яке завершує хадж (паломництво до Мекки). Захід розпочався у мечеті Ар-рахма та триватиме ще три дні, протягом яких кожен бажаючий, незалежно від віросповідання, зможе скуштувати частування.
У Києві вчора, 15 жовтня (10 зуль-хіджа), урочисто розпочали святкування Курбан-Байраму (Ід аль Адха), найголовнішого мусульманського свята, яке завершує хадж (паломництво до Мекки). Захід розпочався у мечеті Ар-рахма та триватиме ще три дні, протягом яких кожен бажаючий, незалежно від віросповідання, зможе скуштувати частування.
Курбан-байрам стартував рано вранці, на схилах Подолу. Одразу зазначимо, що свято не було таким, яким його уявляють пересічні громадяни – криваві жертвоприношення та численні обряди. Навпаки, мусульмани спершу зібрались разом у мечеті, аби в єдності прочитати Намаз та послухати проповідь муфтія.
Оскільки це був будній день, деякі з віруючих вирвали клаптик часу, щоб бути присутніми на молитві, а потім одразу ж покинули свято для роботи та навчання. Все одно приміщення було заповненим, на початок чотириденного свята прибули більше трьох тисяч мусульман.
«Ви бачите, дуже багато людей, місця вже немає. Проте ми дуже дружні, поважаємо один одного і Курбан-Байрам – наше головне свято. Ми збираємось усі разом, щоб відсвяткувати подію. Окрім того, багато читаємо та маємо змогу побачити одне одного», — розповіла представниця жіночої частини Раїса.
Нагадаємо, що Курбан-Байрам є одним із найголовніших свят ісламу, символізує щире жертвоприношення. По суті своїй це відтворення давньої історії, коли пророк Ібрагім мусив принести в жертву свого єдиного сина за наказом архангела Джабраїла. Пророк був готовий з чистим серцем віддати Богу свого нащадка, коли Аллах спинив його руку, засвідчивши чистому помислів, а Джабраїл запропонував замість того зарізати барана.
«Жертвоприношення актуальне і сьогодні, адже це наша традиція, наш обряд, коли ми ділимось з усіма тим, чим можемо. Хто багатший, той приносить в жертву барана чи козу, а люди бідніші можуть зарізати птаха. Головна суть – поділитись з іншими, нагодувати всіх бажаючих, очиститись духовно. А ми от з чоловіком прийшли на Намаз, потім відправимось святкувати разом з родиною, на мене чекають онуки та правнуки», — підкреслила вірянка Аліа.
Основний сценарій свята – спільне прочитання Намазу, прослуховування святкової проповіді, а далі поїздка на цвинтар (з метою прочитання Д’уа за померлими) і урочистий обід. Головний аспект – духовне значення жертвоприношення (курбану), коли мусульманин від щирого серця жертвує їжу для інших, тим самим очищаючись та забезпечуючи собі майбутнє благо. «Там (на обіді) кожен отримує і перше, і друге, і третє, і солодке», — зазначили учасниці.
Шейх Ахмед Тамім підкреслив, що пригоститись частуванням протягом чотирьох днів можуть усі, хто забажає, тому що це і є головною метою урочистостей – щедрість та єдність.
Після ж основних обрядів представниці Жіночого комітету організували святковий ярмарок, на якому продавались різноманітні товари, сувеніри та пропонувались безкоштовні страви. Усі зароблені гроші в подальшому підуть на благодійність.
Цікаво, що в залі мечеті мали право сидіти тільки літні жінки, для яких спеціально були розставлені стільчики. Всі ж інші розмістились на червоних килимах, готуючись до молитви. До старших жінок підходили молодші, вітались, вклонялись та непомітно передавали символічні гроші, дякуючи їм. Окрім того, на вході були стенди з безкоштовною літературою, як то журнал «Мінарет», дитяче видання «Світлячок», календар, брошури «Що таке іслам» та інше. Кожен бажаючий міг залишити стільки, скільки він захоче у скринці для пожертвувань.
Перед прочитанням Намазу імам нагадав загальні правила та порядок молитви. Тоді всі чоловіки вишукувались за лініями килиму, пояснюючи своїм малим дітям що саме треба робити. Молодші щиро намагались зрозуміти що тут відбувається, зберігаючи надзвичайно серйозні та сумлінні обличчя. Для зовсім маленьких була передбачена спеціальна кімната, де за ними приглядали няні.
«Для нас це святковий день, день радості та щастя. Наша радість – це благо Аллаха, коли ми можемо зібратись усі разом. Він закликав нас бути лояльними, згадувати його та приносити жертву, щоб поділитись з іншими та очиститись. Це день вдячності та прощення гріхів», - зазначив у своїй проповіді головний Муфтій України та шейх Ахмед Тамім.
Неприємним моментом стало те, що не всі мусульмани були зосереджені на тому, що відбувалось. Коли Намаз тільки починався, то в мечеті запанувала тиша, яку переривав голос імама та хор голосів, які долучались до молитви. Однак потім багатьом було важливіше поспілкуватись зі знайомим, навіть по телефону.
Після проповіді усі бажаючі були запрошені до безкоштовних автобусів, які повезли їх на цвинтар для продовження святкового дня. При цьому Ахмед Тамім запросив представників дипломатичних кіл обмінятись обіймами, щоб ще раз засвідчити єдність між народами та культурами. Його приклад наслідували інші мусульмани, які почали вітати один одного по завершенню проповіді.
«Іслам закликає до милосердя між собою, закликає просити прощення, обмінюватись дарунками і бути поруч з нашими близькими. Іслам ніколи не закликає до вбивства чи насилля, це абсолютно суперечить його сутності», - нагадав Муфтій.
Що стосується питання євроінтеграції, то Муфтій зазначив, що ДУМУ (Духовне управління мусульман України) не стає на бік Москви чи Брюсселю, оскільки не є політичною організацією, що часто хочуть приписати їм. Особисто Ахмед Тамім сподівається на дотримання золотої середини у зовнішній політиці, аби отримати максимальну користь для країни.
Голова ДУМУ розкрив і одне з найбільш хвилюючих питань, а саме процес жертвоприношення тварин під час свята. За його словами, жертва має значення у духовному сенсі. Підкреслимо, що тварин не приносять в жертву у межах Києва, кожен бажаючий може привезти з собою ту чи іншу їжу, заздалегідь приготовану вдома.
Під кінець спілкування шейх підкреслив, що для нього є дуже важливим різностороннє освітлення подій у житті ісламу, оскільки в українському суспільстві побутують різні стереотипи щодо мусульман, які дуже часто не відповідають дійсності.
Зі свого боку можу додати, що київський Курбан-Байрам справді став святом для столичних мусульман, які змогли не тільки зустрітись з усіма, а й здійснити обряд жертвоприношення та розділити свій обід з усіма охочими. Однак на вулицях міста не проводились криваві обряди, а долучитись до свята були запрошені не лише представники ісламу, як часто вважається. Можливо, іноді варто подивитись на звичні речі іншими очима, аби спробувати зрозуміти навіщо це робиться і в чому суть того чи іншого дійства.
Оскільки Курбан-байрам триває чотири дні, то заходи продовжуватимуться весь цей час. В п’ятницю, 18 жовтня, відбудеться особливе свято для старшого покоління (початок о 10:30), а в неділю зранку, 20 жовтня, передбачається свято для наймолодших, дитячий фестиваль, який розпочнеться о 11:00.