У Тульчинській єпархії УПЦ МП домалювали голоси на підтримку митрополита Іонафана (Єлецького), - ЗМІ

У Тульчинській єпархії УПЦ МП домалювали голоси на підтримку митрополита Іонафана (Єлецького), - ЗМІ - фото 1
Керівництво Тульчинської і Брацлавської єпархії УПЦ МП змушувало священиків підписати «резолюцію» зборів на підтримку митрополита Іонафана (Єлецького), які вони не відвідували.

Про це повідомляє видання NaПарижі.

Нагадаємо, що за результатами зборів духовенства у Тульчинській єпархії заявили про «повну довіру» до митрополита Іонафана, який фігурує у справі щодо підтримки Росії. Збори відбулись у кафедральному соборі Різдва Христового 20 жовтня.

За даними з офіційного сайту єпархії, у ній налічується 350 парафій і 299 священиків. Навіть на опублікованих єпархією світлинах видно, що зібралось значно менше «штатної чисельності».

Як пояснили NaПарижі три священики єпархії, запросили на збори усіх, але приїхало до Тульчина у той день лише дві третини. Решта відмовились за станом здоров’я та під будь-якими іншими.

«Деякі не хочуть бути причетними до рішень «на підтримку», тому шукали причини для відмови в участі», - пояснив редакції один з тих, хто не приїхав на збори.

Більш того, протягом самих зборів залу залишали…

«Я пішов перед фіналом. Мене чекали у приході. Треба було відспівувати померлого. Зупиняли вірянки… Таке було… До мене, мабуть, третина з усіх пішла. Точно знаю, вони не підписувались», - розповідає інший священнослужитель.

Третій співбесідник визнав, що перебував на зборах до кінця, змушений був поставити підпис.

«Скільки саме підписантів мені не відомо, адже було декілька аркушів з підписами. Кількість не оголошувалась», - пояснив він.

Вже після зборів до священиків, які залишили захід раніше чи були відсутні, почали телефонувати з єпархії та вимагати поставити підпис під загальним рішенням. Більш того, саме благочинні районів мали наполягати на тому, аби священики погоджувались.

Такий примус відверто обурював священиків, які не знали, як пояснити пастві свою позицію.

«Люди знають, що владика пов'язаний з Росією, бачили світлини, вірять СБУ, а нас змушують казати, що цьому не треба вірити. Деякі парафіяни, в яких діти служать у ЗСУ, залишають Церкву. Нам складно довести, що вона українська», - поскаржився один зі священиків, який не ставив підпис на підтримку митрополита.

Також священика «напрягло», що з них вчергове вимагали кошти. Редакції пояснили, що єпархіальне керівництво привезло «з Києва» по 10 тисяч календарів та газет, які священики мають реалізувати парафіянам. Фактично по 500 екземплярів на парафію, хоча в деяких вірян не більше сотні у святкові дні. Отже, священикам слід самим докладати чималі гроші.

«Парафіянам відомо, що митрополита включено до комісії РПЦ щодо старообрядців. Вони не підтримують «руський мир», вважають себе українцями, а владика і РПЦ заперечує саме існування України», - толерантно зауважив один з найбільш сміливих священиків.

Інакше кажучи, у середовищі духовенства є думка, що Іонафан всіх «підставляє» своєю відверто промосковською позицією та тим, що називає себе «єрархом Російської Церкви», одночасно збираючи гроші з українців та вимагаючи підтримки від священиків, які щодня спілкуються з тими, кого так зневажає керівник єпархії.

Проте на відкритий бунт священики не готові…

Раніше керівник СБУ Малюк розповів про зв’язки з ФСБ митрополита Тульчинського Іонафана. NaПарижі припускає, що включення архиєрея з Вінниччини до комісії РПЦ по контактам зі старообрядцями Росії є приводом для організації у Москві йому втечі з України. Звісно, тримати людину з антиукраїнськими поглядами не варто, але, на думку редакції, краще обміняти на українських полонених.

Поки триває слідство щодо пропаганди «руського миру» та розпалювання релігійної ворожнечі, де фігурантом у справі є митрополит Іонафан, в якого вилучили докази злочинної діяльності, слід нагадати, що його називають одним з теоретиків «руського миру», а також теорії, що в Україні створюється антипод у вигляді «києвоцентризму». На цю тему Іонафан навіть робив доповідь у 2010 році у Москві. А перед початком повномасштабної війни російські пропагандисти саме цим «протиставленням» і загрозою «руському миру» пояснювали необхідність путінської «спецоперації».

Фактично публічні висловлювання митрополита стали у тому числі підґрунтям для геноциду українців.