У Великій острозькій синагозі Магарша урочисто прикріпили мезузу

На одвірку Великої синагоги Острога урочисто прикріпили мезузу – спеціальний оберіг, який надає відновленій споруді святості.

Урочистості, у яких узяли участь рабин Косино Ротенберг, голова косинської єврейської громади з міста Мансі, що в штаті Нью-Йорк, та євреї цієї громади, відбулися в неділю, 4 листопада, повідомляє Ostrog.rayon.

Розпочалося дійство з перегляду відеопрезентації «Відновлення Великої острозької синагоги як символ духу та історії єврейської громади Острога», яку своєю розповіддю супроводжував Григорій Аршинов, ідейний натхненник, реставратор і спонсор відновлення святині.

Він розповів, що перші євреї з’явилися в Острозі ще XIV століття на запрошення князів Острозьких.

У XVI столітті острозька єврейська громада вже була найбільшою на Волині. Тоді в Острозі жило 1000 євреїв – це третина еврейского населення всієї Волині.

Однією з найбільш разючих сторінок єврейської святині є російсько-польська війна 1792 року. Тоді російські війська обстріляли синагогу, уважаючи її фортифікаційною спорудою супротивника. До синагоги, де молилися євреї, улетіло два ядра, які не розірвалися. На честь цієї події був написаний Магелад Тамуз – молитовний трактат. До нині цього дня – 7 аве – вихідці з острозької єврейської громади по цілому світі проводять день у молитві й пості.

Багато розповідав Григорій Аршинов про воєнні й повоєнні часи радянської влади. Саме тоді в синагозі була конюшня, навколо синагоги було облаштоване «Гетто», планували реконструювати приміщення в хлібзавод. На цей час припав період перебудування святині у склад.

З проголошенням незалежності Велика синагога в Острозі отримала шанс на нове життя. Його Григорій Аршинов пов’язує з іменем тодішнього мера міста Миколи Грищука, який 1992 року підписав два історичні розпорядження – закрити парк «Ювілейний» (парк розваг на місці єврейського кладовища. – ред.) і повернути синагогу єврейській громаді.

Григорій Аршинов також пригадав, що саме на початку 90-х років дізнався легенду, що 1939 року був загублений ключ від синагоги, що начебто віщувало біду. До речі, ключ віднайшли саме на початку робіт із відновлення святині.

Реставратор розповів, що першим серйозним поштовхом до відновлення Великої синагоги стала його участь у програмі «Брама Ґродська – Театр NN», у межах якої екскурсанти оглянули по 20 синагог у Польщі, Білорусі, Західній Україні.

«Найгірший стан синагог був в Україні. У Польщі їх відновлювали здебільшого за кошти держави», – зауважує пан Григорій.

Ще один поштовх – стаття доктора Сергія Кравцова (2015 рік), знавця сакрального мистецтва, у якій автор запитував: «Чи не перейдемо ми точку неповернення?». Останньою «краплею» став візит 2016 року до «простору синагог» у Львові. Тоді, – каже Григорій Аршинов, – зрозумів, що ще рік зволікання, – і в Острозі теж залишиться тільки простір синагоги.

2016 року почалися відновлювальні роботи. Однією з найбільших мрій Григорія Аршинова тоді було відновити покрівлю синагоги, наступна – установити всі вікна й двері.

Як тільки в синагозі з’явилося три вікна, світло тут почало горіти кожен день, – пан Григорій демонструє фото зі світлом у вікні як символ повернення до життя Великої синагоги.

Установлення мезузи, оберегу, який захищає приміщення й тих, хто в ньому перебуває, стало другою мрією Григорія Аршинова. Це додає будівлі святості, надає незворотного перетворення зі смітника в сакральну споруду.

Щоб установлення мезузи стало непересічною подією, запросили рабина Ротенберга. Саме він спільно з паном Григорієм установив мезузу. Присутні євреї з глибокою пошаною ввійшли до синагоги, попередньо прикладаючись до мезузи.

На цьому історія Великої синагоги Магарша в Острозі не закінчується. Григорій Аршинов планує добудувати жіночі галереї, де хотів би розташувати постійну експозицію історії єврейського народу в нашому місті, відновити західний фасад, повернути автентичне оздоблення…

2019 року, у 80-ту річницю закриття синагоги, Григорій Йосипович мріє внести сюди Тору, остаточно повернувши синагогу до життя.