У волинському селі зводять храм УПЦ МП. Люди обурюються
Про це повідомляють Волинські новини з посиланням на «12 Канал».
Село невелике, тут мешкають близько сотні людей. За УПЦ МП – лише кілька сімей.
«Моя дитина воювала в 2014 році. Я сама його лікувала і витягувала. Тепер моя дитина знову на війні. Де вона буде, я не знаю. Вставати рано і дивитися на це мені дуже боляче», – говорить місцева жителька Наталя.
«Люди незадоволені. Я розумію, що є різні віросповідання, але підтримувати країну-агресора… Тут слова зайві», – додає її односельчанка Світлана.
Чорніївська громада офіційно приєдналася до ПЦУ 14 квітня 2022 року без жодних проблем. Правда, священик із ними не перейшов. Навіть перше освячення паски прихильники Московського Патріархату проводили ще на подвір’ї церкви. Але коли віряни МП і далі хотіли служити в сільському храмі, релігійна громада ПЦУ виступила проти.
«Вони хотіли, щоб ми їм дали ключі. Одна Служба наша, друга – ваша. Але ми категорично відмовилися. Потім вони зробили собі хатній храм у батьківському будинку і там постійно були Служби», – пригадує Галина.
Віряни ПЦУ Богослужіння опонентів у звичайній хаті сприймали спокійно. Аж тут на третьому році великої війни в селі почали будувати свою церкву. Вже і фундамент у формі хреста заклали, стіни звели і навіть розп’яття Ісуса поставили на подвір’я.
«Ніхто нічого не знав. Вони прийшли і освятили собі місце. Все тишком-нишком. Тепер бачите, що ми маємо на сьогодні», – говорить Галина.
Коробку церкви звели буквально за тиждень. На освячення фундаменту з’їхалися не тільки прихильники МП з інших сіл, прибув ще й митрополит УПЦ МП із Володимира.
Місцеві не знають, кому належить ділянка, де будують церкву, і чи законно це все відбувається. Тому написали звернення до голови громади. На відповідь чекають. Намагалися дізнатися правду в самого священика УПЦ МП, але, нарікають, почули погрози. Погрожував священик і за те, кажуть мешканці, що знімали на відео освячення фундаменту майбутньої церкви.
Священик УПЦ МП Віталій Чабан слова людей про погрози заперечує: «Не може такого бути, що я погрожував ТЦК, полігоном. Там не будується церква, хочу зауважити. Там батьки будують капличку в честь загиблого воїна і сина».
Капличку в селі справді будують батьки загиблого Героя Тараса Троця. Мама Світлана Троць пояснила: у чорніївському храмі, який зараз належить ПЦУ, її син був змалку, однак він залишився парафіянином УПЦ МП. І коли сільську церкву для Богослужінь цього Патріархату закрили, заспокоював матір, що збудують для молитов свою капличку.
«Я закінчу те, що моя дитина хотіла. Він не за Москву пішов, а за Україну. Він пішов за нас усіх», – наголошує Світлана Троць.
Майбутню капличку, акцентує жінка, не потрібно пов’язувати з Москвою. З великим хвилюванням розказує, що на фронті в неї – ще один син і двоє зятів, а її Тарас у свої 33 роки залишив двох дітей напівсиротами і поліг за Україну, а не за чужу державу.
«Він був атовець. Він був поранений, але не сховався – пішов. Хоч і міг лягти в госпіталь. А за Москву мені не говоріть ніколи. Ми ніколи в житті не були в Москві, і не буду я там», – плаче Світлана Троць.
На запитання, за які кошти будують каплицю, жінка відповідає, що за Божої підтримки.
Чи заручилися в будівництві підтримкою закону, журналісти поцікавилися в голови громади. «Це приватна садиба. Людина на своїй приватній садибі почала якесь будівництво. Ми як селищна рада жодних дозвільних документів не даємо. Це не стосується селищної ради. Тому чи є в них документи, я вам не скажу», – коментує голова Турійської громади Олексій Безсмертний.
Насправді, як пояснює юристка Богдана Огородник, місцева рада може змінювати цільове призначення земельної ділянки, якщо отримує звернення. Без відома сільради храм у селі будувати не мають права.
«Якщо цільове призначення – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то будувати церкву на ділянці не мають права, якщо цільове призначення не було змінено. Така зміна відбувається за погодженням і з відома селищних рад», – говорить юристка Богдана Огородник.
Голова Турійської громади Олексій Безсмертний ставиться до появи каплиці, через яку непокоїться більшість селян Чорніїва, по-своєму: «Не про те люди думають, на жаль. Хай молилися би, щоб біда швидше пройшла. А не думають, що молитися мають тільки в тому місці, де вважають за потрібне інші. Ну який більший аргумент може бути, якщо хочуть ходити в ту церкву батько і мати загиблого наймолодшого сина. Вони хочуть молитися за душу загиблої дитини, яка в церкві прислужувала. Вони хочуть робити так».
У майбутній каплиці Світлана Троць планує молитися і за полеглого сина, і за двох зятів, які воюють на передовій. Вона здивована, що односельці не прийшли поговорити до неї особисто. У неї як у мами загиблого Героя – своя правда: Москва тут ні до чого, в її селі політика окремо і Церква окремо.
