“Українська РКЦ схожа на біблійний символ п’яти мудрих дів, які взяли лампи та олію до них, а Європа має лампи, але забула олію, забула той запал. Ми повинні їм світити своїм світлом”

Інтерв’ю з єпископом Леоном ДУБРАВСЬКИМ, ординарієм Кам’янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької Церкви

До Римо-Католицької Церкви в Україні належить 3% наших співвітчизників, але в цілому світі римо-католиків нараховується близько 1 мільярда. Церква, яка не відноситься в Україні до домінуючих, має двотисячолітню історію та досить сильний вплив у світі. Як її досвід може стати корисним для України? І чим українська Церква може допомогти світу?

Про Католицьку Церкву в Україні, її історію та сьогодення, її життя, досягнення та проблеми розповів заступник голови Конференції єпископів РКЦ України, голова Катехитичної Комісії, єпископ Леон ДУБРАВСЬКИЙ.

— Римо-Католицька Церква в Україні має нового Митрополита архиєпископа Мечислава Мокшицького. Ваше Преосвященство, як Ви думаєте, яких змін слід чекати сьогодні в РКЦ?

— Архиєпископ Мечислав Мокшицький — новий дух та нові сили в РКЦ. Він має інше, новіше бачення усіх справ. Думаю, він буде використовувати для євангелізації сучасні засоби, які дає світ. Він дуже відкритий до людей.

Владика Мечислав декілька років працював особистим другим секретарем Папи Римського Івана Павла ІІ. Можна сказати, що він був біля самого серця Петра. Отже, має досвід і має що нам сказати. Свої знання він перенесе на Церкву в Україні, на архидієцезію. Можливо, відразу зміни не всім будуть подобатись. Але, на мою думку, це людина, яка має великий потенціал. Він буде вести Церкву в новому тисячолітті з новими силами та по-новому.

— Які проблеми сьогодні існують в РКЦ в Україні?

— Велика проблема – це багато розлучень. Сьогодні молодь одружується і швидко розлучається. Потрібно щось з цим роботи, тому що Таїнство Подружжя є нерозривне. Також не вистачає покликань до священства та монашества. Я задумуюсь над тим, хто займе наше місце в Церкві. Сьогодні в нашій дієцезіяльній семінарії навчається близько 60 кліриків. Але все одно потрібно більше священиків. У мене є свій метод вирішення цієї проблеми: я агітую сім’ї народжувати більше дітей. Можливо, це будуть наші потенційні кадри.

— Владико, до Ордену Братів Менших Ви вступали таємно ще за радянських часів. Розкажіть, якою Церква була тоді?

— Церква тоді існувала в підпіллі. Це були часи переслідувань. Сьогодні в Україні працює понад 400 римо-католицьких священиків, а тоді їх було всього 18. Тепер майже в кожному місті і селі є костели, а раніше діяло декілька храмів, до яких люди з’їжджались за багато кілометрів від дому.

Хоча, як кажуть, — найкращий спосіб поширення релігії – це переслідування. Ті страшні часи народили багато подвигів людей, які свідчили про Христа своїм життям і вмирали за свою віру. Диявол ніколи не погодиться з Богом, але Любов завжди перемагає. Переслідування минули, зараз ми маємо свободу віросповідання.

— Радянська пропаганда працювала проти релігії. Римо-Католицька Церква теж дуже від неї постраждала. Які стереотипи щодо РКЦ серед українського населення вдалось поламати за останні роки?

— Сподіваюсь, ніхто вже не вважає, що Церква – це лише духовенство та богопосвячені особи, адже миряни беруть активну участь у її житті. Кожен віруючий є місіонером. Також, думаю, вдалось зламати стереотип, що РКЦ – це Церква національних меншин, тому що наша Церква – Вселенська. У ній є місце людям усіх національностей і громадянам усіх країн. Ми відкриті для діалогу з іншими конфесіями і підтверджуємо це спільними зустрічами, молитвами та проектами.

На жаль, іноді священики інших конфесій самі сприяють поширенню неправди щодо РКЦ. Часто доводиться чути, що «католик» — похідне від слова «кат». Насправді ж воно запозичене з грецької мови. Ми повинні пам’ятати слова Папи Римського Івана Павла ІІ, який казав, що Східна і Західна Церкви – це дві легені Церкви Христової. Доки ми цього не зрозуміємо, доки священики будуть своїх вірних налаштовувати проти католиків і казати, що католики – не християни, що це кати, багато стереотипів житиме в головах людей.

— Як розвивається Римо-Католицька Церква в Україні протягом останніх років, якою вона стала за роки незалежності?

— Церква в Україні почала відроджуватись. У 1991 році Папа Іван Павло ІІ відновив у нас римо-католицькі дієцезії та призначив єпископів, потроху почала також відновлюватись структура Церкви. Наша держава встановила офіційні дипломатичні зв’язки з Ватиканом, в Україну прибув Апостольський нунцій. Після довгого застою Церква нарешті почала рухатись. Почали відбудовуватись храми. І що дивовижно, відбудовуючи костели, люди відбудовувались самі внутрішньо, вони відновлювались і знову навертались до Бога. Адже людина – храм Духа Святого.

Відродженню РКЦ в Україні ми багато завдячуємо священикам та монахиням із-за кордону: Польщі, Чехії, Німеччини, Італії. Вони приїхали в тотальну розруху і допомогли підняти Церкву з руїн, в той час як своїх кадрів у нас було ще замало.

— А сьогодні РКЦ в Україні вже має свої кадри?

— Церква в Україні ще дуже молода. Сімнадцять років – це короткий час. Сьогодні кадри ще готуються. Багато священиків навчається за кордоном: у Папському Латеранському Університету в Римі, в Католицькому Люблінському Університеті. Лише з Кам’янець-Подільської дієцезії (Хмельницька та Вінницька обл. — РІСУ) на навчанні перебуває 11 чоловік, які здобувають освіту з філософії, теології, догматики, канонічного права, біблістики, журналістики. Незабаром вони повернуться на батьківщину і працюватимуть тут для Бога і людей. «Ідіть і навчайте всі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» , — сказав нам Христос (МТ, 28, 19) і ми пробуємо виконувати свою місію. Якщо Церква відхиляється від цієї дороги і починає займатись іншим, тоді вона перестає бути Христовою.

— Ви є головою Катехитичної Комісії при Конференції єпископів РКЦ в Україні. Який сьогодні стан катехизації в Україні?

— У Католицькій Церкві катехизація стоїть на високому рівні. Ми навчаємо дітей, молодь, сім’ї, вірні проходять катехизацію перед прийняттям Таїнств.

У кожному деканаті є катехитичний візитатор, який контролює стан катехизації.

У нашій дієцезії також є Інститут богословських наук, при якому трьома мовами видаються катехитичні посібники, зошити, книги. Поки що Інститут не має державної акредитації, але, сподіваюсь, з часом ця проблема вирішиться.

— На останньому засіданні Конференції римо-католицьких єпископів України обговорювалась тема «Подружжя і родина». Яким є місце сім’ї в Церкві?

— Сім’я – дуже важлива для Церкви, це частина Тіла Христового Але сьогодні, на жаль, ми бачимо багато покалічених родин: сім’ї розпадаються, подружжя розлучаються, хтось з сім’ї виїжджає на заробітки, а інший сам живе в Україні. Тому потрібно шукати способи як лікувати сім’ї. Хочемо зрозуміти родину і визначити як ми, як пастирі, можемо допомогти для налагодження взаємопорозуміння у сім’ях.

Зараз ми працюємо над створенням Комісії з питань подружжя та родини, щоб мати можливість професійніше розглянути це питання. Незабаром вийде документ Конференції єпископів РКЦ на цю тему. Це питання, на яке потрібно звернути увагу.

Сьогодні у сімейних проблемах допомагає домашня церква — рух «Світло і Життя». Завдяки цій спільноті багато сімей, які вже були на межі розлучення, вилікувались і змогли наново відкрити своє покликання і свою любов.

— Як досвід Вселенської Церкви може послужити для України?

— Римо-Католицька Церква має величезний досвід і може прислужитися ним для блага України та українців. Наприклад, соціальна наука Церкви дає відповіді на будь-які сучасні питання суспільного життя людей. Також РКЦ завжди захищала найбільшу цінність – людське життя від зачаття аж до природної смерті. Намісник Петра Папа Римський піклується про свою паству у будь-якому куточку землі. Варто прислухатись до його голосу, до його настанов.

Також на території України працюють католицькі дитячі будинки, будинки для людей похилого віку, для самотніх матерів, діє Карітас-Спес – найбільша благодійна організація, яка допомагає потребуючим матеріально і духовно.

— А що Помісна Римо-Католицька Церква в Україні може дати світу?

— Віру. Як сказав Папа Бенедикт ХVІ, люди сьогодні потребують свідків віри. І ми можемо бути свідками для світу, у якому віра сьогодні занепала. Українська РКЦ схожа на біблійний символ п’яти мудрих дів, які взяли лампи та олію до них, а Європа має лампи, але забула олію, забула той запал. Ми повинні їм світити своїм світлом.

Розмовляла Юлія ЗАВАДСЬКА.

Кам’янець-Подільський, 13 листопада 2008 року