Українські науковці протестують проти відбудови у с.Крилос давноруського собору

Українські науковці, учасники ХІV Міжнародної наукової конференції «Археологія заходу України», делеговані науковими центрами п’яти європейських держав, висловили протест з приводу відбудови у с.Крилос Галицького району Івано-Франківської області літописного давньоруського кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці (ХІІ ст.).

Давньоруський собор у Крилосі має намір відбудувати чиновники Івано-Франківської ОДА та Галицької райадміністрації і райради.

Учасники Міжнародної наукової конференції – фахівці з археології, архітектури, мистецтвознавства та історії наголошують, що будь-які спроби відбудовувати св. Успенський давньоруський кафедральний собор в с.Крилос Галицького району Івано-Франківської області категорично неприпустимі з наступних причин:

- проведені на сьогоднішній день історико-архітектурні дослідження св.Успенського давньоруського собору в с.Крилосі біля Галича не дають достатньої інформації для відтворення цієї пам’ятки в натурному вигляді. З юридично-правових підстав відбудова згаданого собору була б кричущим порушенням міжнародних пам’яткоохоронних хартій, починаючи від Венеційської (1967) і закінчуючи Ризькою (2000), які ратифіковані Україною.

- відбудовувати св.Успенський собор в с.Крилос не можна і з ансамблевих причин, оскільки спотворення існуючого на сьогодні оточуючого історико-архітектурного ансамблю (який сформувався впродовж ХVІ-ХІХ ст. і який творять каплиця св.Василія на фундаментах літописного собору, св.Успенська церква поруч з цими фундаментами та прилеглі митрополичі палати), що є порушенням не лише вищеназваних пам’яткоохоронних конвенцій, але й чинного законодавства України.

- одне з найголовніших застережень: відбудовувати св.Успенський собор не можна з технічних причин. Запевнення чинної влади Івано-Франківщини, що «…сучасні будівельні технології дозволяють без нанесення шкоди існуючим фундаментам здійснити їхню музеєфікацію під скляним саркофагом для загального огляду, а вже сам Собор спорудити над ним, як надбудову» - слід сприймати як крайню некомпетентність у цій сфері та ігнорування існуючих будівельно-реставраційних можливостей. Адже, внаслідок першої спроби «відбудови» літописного св. Успенського собору в с.Крилос у 1999 р. і внаслідок нереалізації проекту консервації (НЗ «Давній Галич»), рештки фундаментів собору сильно ушкоджені і потребують захисту. Накриття їх павільйоном з бутафорним важким верхом так чи інакше призведе до руйнування збереженої автентики у процесі будівництва (вібрації, навантаження суміжних ділянок, динамічні навантаження від будівельних робіт), а потім – через пересихання у павільйоні.

«Резюмуючи викладене, настоюємо: необхідно припинити будь-які спроби незаконної (з огляду на міжнародне і українське пам’яткоохоронне законодавство) відбудови давньоруського кафедрального собору ХІІ ст. в с.Крилос, а фактично – новобуду, який забере у всіх інваріантність візій та знищить автентичну субстанцію дощенту і безповоротно», - йдеться у резолюції науковців.

Учасники конференції також нагадують, що подібна ініціатива місцевої виконавчої та законодавчої влади Івано-Франківщини мала місце у 1999 р., коли підмурки давньоруські фундаменти св. Успенського собору, спорудженого за правління одного з наймогутніших галицьких князів Ярослава Осьмомисла (1152-1187 рр.) вже були частково зруйновані незаконними будівельно-реставраційними роботами, які розпочиналися під тим самим гаслом: «Відбудуймо Успенський собор!».

Благочинний фонд, створений тоді для акумулювання коштів на це будівництво, не виконав своїх зобов’язань і безслідно зник з юридичного поля зору.

Під резолюцією свої підписи поставили:

М.Р.Литвин

голова оргкомітету конференції,

директор Інституту українознавства

ім. І.Крип’якевича НАН України,

доктор історичних наук, професор;

М.С.Бандрівський

член оргкомітету конференції,

в.о. завідувача відділу археології Інституту українознавства

ім. І.Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук,

професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки

Львівського національного університету ім. Івана Франка;

Ю.В.Лукомський

учасник конференції,

науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства

ім. І.Крип’якевича НАН України,

кандидат архітектури;

Л.І.Крушельницька

археолог, доктор історичних наук, почесний директор

Львівської національної наукової бібліотеки

ім. Василя Стефаника НАН України;

Л.В.Войтович

доктор історичних наук, генеалог, завідувач кафедри історії середніх віків

і візантиністки Львівського національного університету ім. Івана Франка,

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки;

М.В.Бевз

доктор архітектури, професор, завідувач кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури національного університету «Львівська Політехніка»;

Ю.Р.Диба

доктор архітектури, доцент кафедри архітектури та реставрації Інституту

архітектури національного університету «Львівська Політехніка»;

О.В.Рибчинський

доктор архітектури, доцент кафедри архітектури та реставрації Інституту

архітектури національного університету «Львівська Політехніка»;

І.Я.Скочиляс

доктор історичних наук, декан Гуманітарного факультету Українського

католицького Університету (м.Львів);

М.Л.Долинська

доктор історичних наук, доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів національного університету «Львівська Політехніка», професор кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького Університету (м.Львів);

Т.С.Возняк

директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького;

М.М.Капраль

доктор історичних наук, професор, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України;

Г.І.Сварник

завідувач Науково-дослідного відділу історичних колекцій Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника;

А.В.Фелонюк

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України;

В.В.Глинчак

автор документального фільму «Довга дорога до Галича»,

Лауреат премії імені Ірини Калинець;

В.М.Петегирич

науковий співробітник відділу археології Інституту

українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України;

Н.М.Білас

кандидат історичних наук, в.о. завідувача кафедри археології та

спеціальних галузей історичної науки

Львівського національного університету ім. Івана Франка;

Я.І.Онищук

кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та

спеціальних галузей історичної науки

Львівського національного університету ім. Івана Франка;

Н.Я.Стеблій

кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та

спеціальних галузей історичної науки

Львівського національного університету ім. Івана Франка;

І.П.Чорновол

доктор історичних наук, керівник Центру регіональної історії

Галичини Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України;

Бевз М.В. доктор архітектури.