УПЦ МП обмежила доступ музикантів до будівлі, де діє органний зал: ведуться перемовини
Зараз доступ музикантам до будівлі поновили, але перемови про подальшу долю органу все ще тривають, повідомляє Радіо Свобода.
21 червня директор Дніпропетровського будинку органної та камерної музики Антон Чернета заявив, що музиканти більше не мають доступу до будівлі, у якій працювали. Він розповів: настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ МП Костянтин Калашников «опломбував» печатками двері й повісив замки. Свої дії він пояснив, за словами Чернети, тим, що вже рік як сплинув термін мирової угоди між обласною владою й церквою, за якою в храмовій будівлі мав діяти органний зал. Тепер, мовляв, споруда буде повністю у розпорядженні Церкви.
«На наші неодноразові прохання припинити ці дії і звернутися за вирішенням юридичних аспектів ситуації у мирний спосіб до обласної ради з боку настоятеля ніяких дій не відбувається. Діалог відсутній», – написав Антон Чернета на своїй сторінці у фейсбуці. Керівник органного залу сподівається на подовження угоди між обласною радою й церквою, яка дозволить музикантам працювати.
Мирова угода, про яку йдеться, – це домовленість між обласною владою часів президентства Віктора Януковича й представників Дніпропетровської єпархії УПЦ МП про долю будівлі. Віряни упродовж 10 років зобов’язувались забезпечувати безперешкодний доступ відвідувачів і творчих колективів до приміщення для репетицій і концертів.
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук каже: термін «мирової» скінчився майже рік тому, у серпні 2020-го, і чому церква вдалася до таких кардинальних дій зараз – незрозуміло.
12-тонний орган, свого часу збудований саме для цієї споруди в Дніпрі фахівцями з Франкфурта-на-Одері, входить до десятки найкращих у Європі і перебуває під охороною ЮНЕСКО, відтак обласна влада обіцяє боротися за його збереження.
Орган перебуває у комунальній власності області, а будівля – належить релігійній громаді.
Разом із тим, як варіант, зазначає Микола Лукашук, розглядатимуть питання перенесення органу в інше місце, хоч це коштуватиме недешево – близько 5 мільйонів гривень. Десять років обласна влада шукала, але не знайшла приміщення, яке б відповідало необхідним технічним стандартам, каже він.
«Мова йтиме про зведення окремої будівлі або розширення тих приміщень, які нині є у Дніпрі (філармонія, оперний театр тощо). Вартість демонтажу інструменту – близько 150 тисяч євро. І цю процедуру має виконувати німецька організація, яка займалася безпосередньо і монтажем органу. Кошти шукатимемо в обласному бюджеті, але є ймовірність, що по допомогу доведеться звертатися до центральної влади», – пояснив Микола Лукашук.
У Дніпропетровській єпархії УПЦ МП заявили, що закриття будівлі пов’язане з її аварійністю, й нічого політичного в цьому немає.
«Проблема сталася через те, що протягом останніх десяти років у будівлі не робився ремонт. Власник – релігійна громада, але нею користувався органний зал, тому ремонти не проводилися. Будівля прийшла в занепад. У червні були рясні опади, сталася аварія в електрощитовій, тому довелося скасувати концерти. Наразі стан будівлі не відповідає технічним вимогам експлуатації органу. Ми б хотіли пам’ятку відремонтувати, а для цього наполягаємо, щоб орган було перенесено – тимчасово або назавжди – в інше приміщення. Цій будівлі вже понад сто років», – сказав священик.
В обласній раді і в єпархії наразі заявляють, що ведуть перемови: колективу органного залу поновили доступ до будівлі. Споруду також оглядають рятувальники, які визначають її стан.
Юрист Олександр Гуміров, який свого часу в судах намагався довести незаконність передання будівлі Дніпровського органного залу Церкві, каже: проблему не вирішити підписанням нової мирової угоди. Він вважає: те, що споруду закладу культури віддали священикам, – злочин, і обласна влада мала б не домовлятись, а йти до суду.
Будинок органної та камерної музики – одна з більш ніж 30 будівель, які передані Українській Православній Церкві Московського Патріархату в Дніпрі за останні роки.
