УПЦ (МП) проти Мінкульту: перше судове засідання

У столичному апеляційному суді 22 лютого відбулося перше засідання щодо позову УПЦ (МП) проти Міністерства культури.

Як було зазначено на офіційному сайті самої УПЦ (МП), позов спричинений тим, що Департамент у справах релігій міністерства «демонструє упереджене та не об`єктивне ставлення до Української Православної Церкви, не реагуючи на порушення прав її віруючих, на захоплення храмів, штучно блокуючи реєстрацію статутів релігійних структур УПЦ».

Під «упередженим та не об`єктивним ставленням» УПЦ (МП) розуміє заяву Мінкульту щодо сепаратистських висловлювань та дій окремих церковних єрархів. Сама ж УПЦ (МП) на це звернення так і не відреагувала, однак справу підхопив  так званий  СПЖ (Союз православних журналістів), кинувшись не тільки захищати УПЦ (МП), але й подав запит до МВС.

Щодо пресловутих та улюблених Патріархом Кирилом «порушень прав віруючих» та начебто «захоплень храмів», то навіть, якщо такі в дійсності мають місце, то це точно не сфера відповідальності департаменту, а скоріше правоохоронних структур.

Однак найцікавішою, найзаплутанішою та найхитрішою лишається все ж таки тема статутів. Річ у тім, що в правовому полі України в Церкви, як єдиної структури, немає статусу юридичної особи, однак такий статус є в кожної окремої парафії. Так, наприклад, не існує релігійної організації «Українська Православна Церква» з понад 12 тис. філій, а є 12 000 самостійних парафій, кожна з яких має статус юридичної особи та відносить себе до УПЦ. Відповідно позов подала юрособа «Київська митрополія УПЦ» відносно не реєстрації статутів інших юридичних осіб, тобто в якості третьої сторони. Цікаво, що вимагатиме одна юридична особа в іншої по справі відносно третього стороннього учасника?

Однак це риторичне питання не знімає проблеми навколо не реєстрації статутів. УПЦ стверджує, що Мінкульт штучно затягує процес та за 3 роки не зареєстрував 1,5 тис. статутів парафій УПЦ. Чиновники ж стверджують, що ці документи мали положення, що суперечать Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації». Каменем протиріч стало внесення пунктів щодо розпорядників майна релігійної організації. Тут слід пояснити, що УПЦ на фоні переходу парафій до Київського Патріархату хоче прописати в статутах своїх громад виключне право архиєрея розпоряджатися будівлею храму та всім майном. В такому випадку навіть, якщо УПЦ «не втримає» парафію від переходу, то хоча б храм лишиться за нею.

Законність таких спроб оскаржує Департамент з питань релігій при Мінкульті, в повноваження якого і входить реєстрація статутів та перевірка їх відповідності законодавству. Держслужбовці зазначали, що подані до реєстрації статути порушують закон, оскільки розпорядником майна однієї релігійної організації встановлюють третю особу (частіше всього єпархіального архиєрея або митрополію).

Начальник сектору реєстрації статутів Іван Папаяні в коментарі кореспонденту РІСУ зауважив, що Департамент не відмовив у реєстрації, а лише надіслав їх на доопрацьовування. 

Відтак сьогодні відбулося перше судове засідання. В ході засідання представник УПЦ (МП) протоєрей Олександр Бахов виступив з протестом проти фотозйомки журналістом РІСУ, оскільки він вважає, що «редакція порталу має упереджене трактування статті 8 закону про свободу совісті». Однак суддя відхилив це клопотання.

Суд постановив перевести справу у форму письмового провадження, відтак найближчим часом на сайті Єдиного реєстру судових рішень має з’явитись відповідна ухвала.

Дмитро ГОРЄВОЙ