Нещодавно у Покровському соборі міста Запоріжжя архиєпископ Запорізький і Мелітопольський Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Лука звершив чин освячення козацького іконостасу XVIII ст.
Запорізьким ЗМІ архиєпископ Лука прокоментував цю подію так: «Справа в тому, що після закінчення терміну оренди храму Покрова Пресвятої Богородиці на острові Хортиця між Запорізькою єпархією Української Православної Церкви та Історико-культурним комплексом «Запорізька Січ», іконостас довелося демонтувати. Ці роботи (демонтаж та перевезення, — авт.) були доручені не церковним людям, а світським, багато з яких до того ж палять. Потім іконостас транспортували з місця на місце. І ми не знаємо, які люди, і яким руками до нього торкалися. Завжди в подібних випадках відбувається чин освячення, також як і після ремонту храмів, щоб омити ту скверну, яка могла до нього пристати».
Повідомлення про цю подію названо «В Запорожье по милости Божьей вновь освящен поруганный иконостас 18 века». Що цікаво, ті люди, яких керівництво Запорізької єпархії «не знає» і, власне, яких запідозрили у «поруганні», транспортували іконостас саме до собору УПЦ (МП). Тобто, це було власне перевезення.
Варто зауважити, що вивезли іконостас таким чином, що це було шоком для працівників державної установи — Історико-культурного комплексу «Запорозька Січ», який є складовою частиною Національного заповідника «Хортиця».
У лютому 2015 року Запорізька єпархія УПЦ (МП) забрала з Січової церкви Покрови Пресвятої Богородиці вівтар та іконостас разом з усіма цінними іконами. Як розповів журналісту РІСУ директор Історико-культурного комплексу "Запорізька Січ" Михайло Левченко, це стало несподіванкою, бо з церкви забрали те, що вважалося подарованим музею.
«У нас з Запорізькою єпархією був укладений договір про співпрацю. Термін дії цього договору закінчився в середині січня. Єпархія не пішла на укладення нового договору, тому що це обов'язково треба затверджувати в Міністерстві культури. Вони написали лист на ім'я одного з народних депутатів про те, що новий договір укласти, не є можливим, і попросили сприяти, щоб церкву ми їм передали в оренду», — розповідає М. Левченко.
Але здати храм в оренду неможливо, оскільки він є частиною просвітницької програми музею, тут проводять екскурсії. «Тому ми написали єпархії відповідь з відмовою щодо надання оренди. Ми також попросили закрити крамницю, яка працювала в церкві, не торгувати тут церковною атрибутикою. Коли вони дізналися, що лавки не буде, інтерес до співпраці пропав», — зауважують в музеї.
«Ми розуміли, що іконостас нам було передано в користування тимчасово, щоб він став частиною експозиції і люди могли прийти і побачити витвір XVIII століття, — зауважує М.Левченко. — Але освячений престол розібрати і вивезти — це вже занадто. І те, що ікони заберуть, які нам дарували, стало для нас шоком».
Історико-культурний комплекс «Запорізька Січ» (відкритий 2004 року) із церквою Покрови Пресвятої Богородиці – це копія козацьких споруд, які презентують різні січі різних часів в єдиному музейному комплексі. Церкву ще тоді було оголошено відкритою для всіх християнських конфесій, бо вона є частиною музею.
2008 року священики Української Православної Церкви Київського Патріархату освятили хрести на церкві, там пройшли перші богослужіння – під час великих церковних свят. Адміністрація музею проголосила, що церква відкрита для всіх конфесій, служби тут відправляли і Київський Патріархат, і Московський Патріархат (який також освятив церкву). До минулого року служби там проводилися священиками УПЦ (МП), а з минулого року – священиками Київського Патріархату.
1 червня 2015 року пройшло освячення січового храму, чин освячення храму звершив єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій (УПЦ КП), якому співслужили єпископ Дніпропетровський і Криворізький Симеон, єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан та духовенство Запорізької єпархії.
27 грудня 2015 р. в Січовій церкві Покрова Пресвятої Богородиці було урочисто освячено іконостас, а церкву знову відкрито для богослужінь. Чин освячення здійснив Предстоятель УПЦ КП, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Іконостас, який тепер в цій церкві, було написано на початку XVIII ст. майстрами риботицької школи іконопису. До 2001 року він був частиною начиння церкви Введення Пресвятої Богородиці села Розтока, Міжгірського району Закарпатської області. Але село потребувало коштів на зведення нового храму, тож за рішенням церковної громади іконостас було продано. Завдяки зусиллям меценатів цей іконостас було викуплено з приватної колекції і передано Національному заповіднику “Хортиця” та музейному фонду України в дарунок, тобто безстроково.
Тож Січова церква Покрова Пресвятої Богородиці, завдяки допомозі нових меценатів, отримала свій іконостас з козацьких часів. Співробітники Національного заповідника "Хортиця" повідомляють, що під час туристичного сезону 2016 року його зможуть побачити тисячі відвідувачів острова Хортиця.
Генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко зазначив, що церква — державний об’єкт, відкритий для всіх. З Київським Патріархатом укладено відповідний договір про співпрацю.
Повернемося тепер до іконостасу, який через рік після вивезення з Хортиці було заново освячено в Покровському соборі УПЦ (МП). Офіційний сайт Запорізької єпархії УПЦ (МП) повідомив про його перевезення наступне: «В 2012 році Євген Анісімов передав документи (на іконостас та, власне, сам іконостас — авт.) архиєпископу Запорізькому і Мелітопольському Луці — керуючому Запорізької єпархії канонічної УПЦ, який на свій розсуд розмістив його в церкві Покрови Пресвятої Богородиці на о. Хортиця м. Запоріжжя в той час, коли діяв договір між ІКК "Запорізька Січ" і Запорізькою єпархією УПЦ про оренду храму, а не іконостасу. Храм на острові Хортиця, побудований в недавньому минулому, будучи частиною музейного комплексу, свого часу був освячений владикою Лукою, після чого там проводилися Богослужіння канонічної УПЦ. Після закінчення терміну оренди, керівництво заповідника, за словами Владики Луки, в брехливій формі відмовився її продовжувати і надало будову неканонічній структурі, яку преса називає «Київський Патріархат». Вони "переосвятили" цей храм і зараз встановили новий, теж старовинний іконостас».
Про іконостас, який тепер знаходиться в Покровському соборі відомо, що він був створений, імовірно, в 1730 році. Більше 200-х років перебував у храмі на честь Архистратига Михаїла в одній із сільських парафій Поділля. У 1938 році, коли церква була зруйнована, іконостас потрапив до приватної колекції. З того часу та до 2012 року (а це 74 роки) його місцезнаходження не афішувалося. Відомо лише, що іконостас готували вивезти з України (!).
Архиєпископ Лука вважає: «Це знаменно взагалі для всієї нашої держави, тому що така кількість ікон, саме зібраних в іконостасі, це велика рідкість. Якщо врахувати, що цей іконостас готувався для вивезення за кордон. Ось людина (Є. Анісімов) подбав, щоб нашу духовну спадщину було залишено на тій землі, де було виготовлено».
Залишається невідомим, як саме іконостас потрапив до Євгена Анісімова. Як повідомляється на цьому ж сайті: «В даний момент Запорізька єпархія УПЦ не може зв'язатися з Є. Анісімовим, щоб дати і його коментар».
Самого Є.Анісімова запоріжці називають не інакше як «смотрящій» часів Януковича. Його затримали 21 жовтня 2013 року в Києві за підозрою у вимаганні в особливо великих розмірах (ст.189, ч.4 КК). Але в січні 2014 року суд випустив його під підписку про невиїзд і… він зник. Тому 18 березня 2014 року його оголосили у всеукраїнський розшук. За неофіційними даними Є.Анісімов може перебувати зараз закордоном.
В цілому ж, після заплутаної історії кількох освячень, місто Запоріжжя, в якому вже немає старовинних церков (все було знищено за радянських часів), отримало два іконостаси XVIII сторіччя.
Фото автора