Вчителя взяли, що тепер буде? А знає хтось, куди його повели? Такими словами починається Пасхальна реконструкція в одеському сквері Гамова. Це місце відоме тим, що тут регулярно до Різдва і Великодня проводяться різні гуляння, які організовує Благодійний фонд «Добрий самарянин» та протестанська Одеська народна церква.
Вчителя взяли, що тепер буде? А знає хтось, куди його повели? Такими словами починається Пасхальна реконструкція в одеському сквері Гамова. Це місце відоме тим, що тут регулярно до Різдва і Великодня проводяться різні гуляння, які організовує Благодійний фонд «Добрий самарянин» та протестанська Одеська народна церква.
«Ми б дуже хотіли, щоб люди задумалися над справжнім значенням свята Великодня і занурилися в атмосферу історичних подій, що відбувалися близько 2000 років тому, — розповідає пастор ОНЦ Денис Сердиченко, ініціатор Великодньої реконструкції. — І ось вже третій рік поспіль у сквері проходить реконструкція, з кожним роком кількість учасників все збільшується й збільшується, та ми з цього дуже радіємо».
«Знаєте, Великдень — це ж не тільки крашанки і спечені пасочки. Потрібно думати, насамперед, про справжню сутність свята, про Воскресіння Христа», — говорить офіс-менеджер Одеської народної церкви Наталя Терехова.
Як зазначають організатори, цього разу в історичній події беруть участь близько 300 волонтерів, деякі з них приїхали спеціально на Великодню реконструкцію. Серед них члени церкви, легіонери Одеського військово-історичного клубу «Вексіляція римських військ провінції Нижньої Мезії VEMI», команда Royal Rangers Одеса, мешканці та гості міста.
У ці дні сквер Гамова преобразився. Його заполонили жителі древнього Єрусалиму. Тут розташувався двір первосвящеників, Палац Ірода, преторія Пилата, всюди ходять простолюдини. Кожен зайнятий своєю справою. А тим часом, у світлиці апостоли турбуються про долю Ісуса Христа (цього року його зіграв Дмитро Малей).
Ісус Христос йде, несучи за собою майже триметровий дерев'яний хрест, вагою в 50 кг. На Нього кричать, над Ним знущаються, Його б'ють, Він падає ... У глядачів — на очах сльози, серця переповнені співвідчуттям.
«Не бийте його!» — боязко викрикує здивований малюк, сидячи на руках у похмурого батька. Поруч йде мама, по щоках течуть сльози.
«Він так змальовує біль, або йому дійсно боляче? А хрест важкий?!», — не вгамовується дівчинка, яка йде у процесії разом з батьками.
«Я в минулому році брала участь в реконструкції. Дізналася, що буде проходити якесь театральне дійство, вирішила подивитися. Було дуже вражаюче. Що називається, пробило до мурашок, все тремтіло. Цього року я чекала цю подію, і навіть підготувалася: вирішила пошити аутентичний одяг і прийти вже повноправною героїнею — жителькою Єрусалима», — ділиться одеситка Ганна.
А от діти-сироти, переселенці з Луганська. «Я приїхав разом з хлопцями подивитися на реконструкцію. Спочатку думав, що це буде просто якийсь спектакль по Біблії. Але виявилося дуже цікаво, я ніколи такого не бачив!», — захлинаючись, розповідає 12-річний Санька в лицарських обладунках, які змайстрував тут же, ще до початку реконструкції.
«Всі події постановки засновані на текстах Біблії. І крім головних героїв, на цей раз додали ще нових персонажів — розбійників, рибалок. Був і Петро. Ми б хотіли, щоб кожен глядач побачив у ньому себе, свій гріх, страх, боротьбу, покаяння і визнання Господа. Хочу зазначити, що грають не справжні актори, до дійства міг приєднатися будь-хто», — підкреслив єпископ, старший пастор Одеської народної церкви Петро Сердиченко.
В кінці — звучить чарівний камерний хор ОНЦ і проповідь пастора.
Пасхальна реконструкція — масштабне театралізоване дійство — проводиться втретє ОНЦерквою. Подібні видовищні історичні проекти проходять у Польщі та Англії. В Україні ж Одеса стала єдиним містом, де можна побачити максимально наближені до дійсності тих років події. Організатори хотіли провести реконструкцію в самому серці міста, на вулиці Дерибасівській, щоб якомога більше людей побачили останній день життя Ісуса Христа, дізналися якомога більше про біблійний сюжет. І начебто, від міської влади отримали дозвіл, правда, попередній. Однак, буквально за тиждень до призначеної дати, його скасували. Офіційна причина, за якою відмовили у дозволі провести масштабну, туристично привабливу і значущу ходу в центрі міста — безпека. Враховуючи той факт, що до заходів безпеки були залучені співробітники Самооборони, правоохоронні органи та служба охорони церкви, а також — Божа допомога, турбуватися не було про що. А ось заходи, які намічені проводити в центрі міста представниками титульної УПЦ (МП), як і раніше стоять у календарному плані, їх не скасовують. Так, і згідно з розпорядженням №252, 2015-й рік Одеським міським головою оголошено Роком культури та духовності. Так в чому ж причина істинна?