В ПЦУ роз’яснили, як до них можуть приєднатися парафії УПЦ МП, які вирішили порвати з РПЦ і Кірілом
Через війну, яку Росія розв’язала проти України, все більше духовенства і вірних, які перебувають в юрисдикції Московського Патріархату в Україні (УПЦ МП), починають шукати способи відмежуватися від Російської Православної Церкви, яка через своїх керівників фактично підтримала агресію Росії проти України. Кількість єпархій і окремих парафій УПЦ МП, які перетсали поминати Кіріла по всій Україні досить велика. Серед них є ті, хто вже вирішив розірвати будь-які стосунки з МП і приєднатися до Православної Церкви України. Є й такі, котрі мають твердий намір вийти з юрисдикції МП, але не вважають можливим зараз увійти в юрисдикцію місцевої єпархії ПЦУ.
З огляду на це Синод ПЦУ наголосив на забезпеченому законодавством України праві релігійних організацій вільно визначатися щодо свого канонічного підпорядкування.
Синод ПЦУ постановив:
"1. Закликати архиєреїв, духовенство, монастирі та релігійні громади, які перебувають в юрисдикції Московського патріархату в України, послідувати Томосу про автокефалію ПЦУ та увійти в канонічне єднання з Православною Церквою України. Громади і монастирі заохочуються до єднання в рамках місцевої єпархії Православної Церкви України за територією розташування. Єпархії з юрисдикції МПвУ (УПЦ МП) в разі ухвалення відповідного рішення про єднання з ПЦУ зберігатимуть свою структуру як єпархії Православної Церкви України.
2. Духовенство, монастирі та громади, які з певних причин не можуть увійти до складу місцевої єпархії ПЦУ, після їх письмового звернення можуть бути прийняті, як виключення, безпосередньо під омофор Предстоятеля Православної Церкви України Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, як ставропігійні парафії (монастирі).
На час до ухвалення Священним Синодом іншого рішення вважати такі парафії (монастирі) ставропігійними парафіями (монастирями) Київської Митрополії.
Митрополит Київський і всієї України має право передати такі парафії (монастирі), у разі висловлення ними відповідного бажання, під тимчасову пастирську опіку одного з архієреїв ПЦУ за узгодженням. Такий архієрей у відносинах з цими ставропігійними парафіями (монастирями) виступає як Митрополичий намісник, узгоджуючи всі рішення та дії щодо таких парафій (монастирів) з Предстоятелем ПЦУ.
Вважати такий стан речей необхідним тимчасовим заходом, який вживається заради ікономії (пом’якшеного застосування норм канонічного права) для адаптації цих парафій у ПЦУ з подальшою їх повною інтеграцією у відповідні єпархіальні структури, згідно територіальної приналежності".
