В Тернополі учасники проекту написали та передали військовим 20 ікон

Про це розповіла Суспільному завідувачка міської бібліотеки №4 Анна Зімінська.

Упродовж тижня в книгозбірні тривав майстер-клас з іконопису. У ньому взяли участь волонтери, переселенці, матері військових, зниклих безвісти й представники творчих осередків Тернополя.

Петро П’єнтак, військовослужбовець. Суспільне Тернопіль

Ікону для підрозділу, в якому служить Петро П’єнтак, передала матір захисника, керівниця творчої майстерні "Під покровом Богородиці" Наталія Війтович.

"Це дуже гарний ангел, у нього в очах — погляд віри і надії в перемогу", — сказала Наталія Війтович.

"Мені дуже приємно, що подарували іконку "Ангел-охоронець". На звороті пише: "Нехай Ангел Божий оберігає тебе з вірою в перемогу і швидше повернення. Тернопіль. Оксана". Дуже дякуємо, ми кожен день молимся, а коли виїжджаємо на позиції, то майже щохвилини молимся і віримо. Може, це нас оберігає", — говорить Петро П’єнтак.

Син Наталії Війтович зник безвісти на Покровському напрямку. Жінка допомагала учасникам проекту писати ікони.

Наталія Війтович, керівниця творчої майстерні "Під покровом Богородиці". Суспільне Тернопіль

"Я не з чужих слів, а з особистого досвіду знаю, наскільки важлива нашим воїнам молитва, наскільки важливо їм спинити погляд на іконі, яка буде їх оберігати і захищати. Тому тішуся, що могла взяти участь у цьому проєкті.

Мій син мав велику ікону в бліндажі. Він просив мене: "Мамо, мені таку маленьку, розміром з телефон, щоб вона була в мене в кишеньці". Остання його фраза: "Моліться сильно, тому що дуже важке завдання, йдемо в пекло під Покровськом".

Навіть були випадки, коли він прийшов з завдання і каже: "Мамо, я відчував твою молитву, тому що був приліт, перед носом упав і не розірвався. Ікона — це наше духовне ППО", — сказала Наталія Війтович.

Ікону для захисників написала Ірина Антонова. Жінка родом з Покровська на Донеччині. Долучається до благодійних заходів, щоб підтримати бійців на передовій.
"Коли мені запропонували написати ікону для воїнів, я навіть не роздумувала. Було трохи лячно із-за того, що це перший раз, але, коли наставники сказали, що допоможуть, то серце і душа підказали, що треба зробити. Хочеться, щоби моя ікона, в яку я вклала серце і душу, допомогла і зберегла життя нашому воїну", — зазначила Ірина Антонова.

Ікони для захисників вручили волонтеру Володимиру Мосейку.

"У бійців я бачу три речі: ікони, фотографії дітей і дитячі малюнки. Ікона — це віра, надія. Діти, фотографії рідних — це те, за що вони стоять. Дитячі малюнки їх надихають по-своєму.

Із п’ятниці починаємо поїздки в Запорізьку, Донецьку, Харківську, Сумську області. Символічною є ікона Святого Миколая. У мене є друг з 95-ї бригади, який воює ще з АТО, "Санта" його позивний. І наш Святий Миколай якраз поїде до нього.

Інші ікони поїдуть у 28 бригаду, є такий новостворений батальйон безпілотних систем "Спалах", у 115-ту бригаду до піхоти поїде. Ну і в батальйон "Вовки Да Вінчі" на Покровський напрямок", — повідомив Володимир Мосейко.

Ікони освятили в храмі Івана Богослова.

"Ми цьогоріч виграли проект, який називається "Доступна спадщина". Фінансував його благодійний фонд "Цвіт реформації". У рамках проекту організували тиждень іконопису. Місія була об’єднати переселенців, родини героїв та жителів громади. В нас були люди з Покровська, Луганщини, Краматорська, Сум, Києва, Тернополя.

Ці двадцять ікон для військових містять надзвичайно добру енергетику. Їх писала велика кількість людей. Кожного дня приходив духовний наставник творчої майстерні "Під покровом Богородиці" отець Василь Макоїд. Він молився, благословляв початок роботи та проводив реколекції, читав "Святе письмо". Тому кожна ікона намолена. У нас усіх була одна місія, щоби ці ікони захищали наших героїв", — розповіла Анна Зімінська.