В УГКЦ затвердили вигляд відзнаки для священнослужителів — Орден блаженного Омеляна Ковча
Орден встановлений на запити про нагородження священнослужителів УГКЦ — дияконів, священиків та єпископів за видатні заслуги у їхньому служінні. Про це 26 липня повідомили у пресслужбі Секретаріату Синоду єпископів УГКЦ.
Під час Синоду Єпископів УГКЦ, який 2–12 липня 2024 р. відбувався у Марійському духовному центрі «Зарваниця», владики затвердили Статут щодо цього ордена. Також із запропонованих для розгляду трьох ескізних пропозицій був обраний стиль та зовнішній вигляд ордену.
Саме рішення про встановлення Ордену блаженного священномученика Омеляна Ковча було прийняте на сесії Постійного Синоду УГКЦ, яка проходила у Чернівцях 12–15 грудня 2023 року. Тоді єпископу Богдану Дзюраху булдо доручено опрацювати Положення цього Ордену.
«Будь-яка ідея зароджується від певних постатей. Постать блаженного священномученика Омеляна Ковча є без перебільшення героїчною, і заслуговує на те, щоб її надалі популяризували, — вважає владика Богдан. — Ми знаємо, що у нас існує Відзнака блаженного священномученика Омеляна Ковча, яку було встановлено для того, щоб вшанувати осіб та інституції, які діють у дусі цього нашого великого ісповідника та подвижника віри. Лауреатами переважно є миряни, представники різних народів, професій, релігій та Церков. Натомість новостворений Орден блаженного священномученика Омеляна Ковча буде служити відзначенню серед нашого греко-католицького духовенства осіб, які є взірцями ревного душпастирства, повні самопожертви та любові до Бога і до ближнього. Такі священнослужителі своїм життям показують, що дух отця Омеляна Ковча надалі живе і діє у нашій Церкві, а сам блаженний священномученик Омелян продовжує надихати щораз то нові покоління греко-католицьких душпастирів. До речі, цього року випадає 15-річчя з дня проголошення блаженного Омеляна Ковча покровителем греко-католицьких душпастирів. І це була ще одна спонука для встановлення ордену на його честь. Ми сподіваємося, що відзнака буде виразом всецерковного визнання зусиль і ревності наших заслужених священників та дияконів, а з іншого боку, стане і для нагороджених і для усіх інших священнослужителів пригадкою і заохотою ще краще виконувати свої священичі обовʼязки».
«Значна частина критеріїв, яким має відповідати кандидат до нагородження, ми подаємо на основі іспиту сумління, який робив собі сам блаженний Омелян. В своїй книжечці „Чому наші від нас утікають“ він залишив перелік запитань, з якими, мабуть щовечора, він ставав на молитву перед Господом, оцінюючи своє священниче життя і служіння. То ж для нас було чимось самозрозумілим і логічним, щоб включити зміст більшості з тих запитань до переліку якостей, що ними повинен відзначатися кандидат до нагороди», — продовжує далі владика Богдан.
Перше нагородження цим орденом ще не заплановано. Адже, як розповів владика, з одного боку, потрібно виконати певні технічні завдання, зокрема виготовити сам орден. А з іншого боку, треба дати час членам Синоду для того, щоби вони оглянулися довкола себе у своїх єпархіях і знайшли відповідних кандидатів.
Довідка. Отець Омелян (Еміліан) Ковч — священномученик Української Греко-Католицької Церкви, Праведник народів світу. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії, завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально та й фізично. На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації.
Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався польською, радянською і нацистською владами. Під час одного із своїх ув’язнень написав книгу — «Чому наші від нас втікають». Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха.
Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів і засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув’язнений і відправлений до концтабору Майданек, де й загинув та був спалений в крематорії.
27 червня 2001 року у Львові Папа Римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником разом з іншими мучениками Греко-Католицької Церкви.
