В УКУ відбулася урочиста академія з нагоди ювілею історика Олега Турія
Про це йдеться на сайті УКУ.
В урочистій події у ролі доповідачів взяли участь президент УКУ митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк, ректор УКУ Тарас Добко, віцепрезидент Богдан Прах, а також викладачі університету та співробітники Інститут історії Церкви, які долучилися до дискусії про діяльність та досягнення інституту та роль Олега Турія у його становленні та розвитку. Також поділилися історіями про п. Олега.
Зустріч розпочалася з молитви, яку очолив владика Борис. Митрополит зачитав привітальну грамоту Олегові Турію від Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава.
«У цей святковий час бажаємо привітати вас та разом із вами подякувати Господеві за всі благодаті, які ви від нього отримали. Дякуємо милосердному Богові за дар вашого життя та плідного наукового служіння, більшу частину якого ви здійснювали в Українському католицькому університеті. Ви були одним із перших титанів, які стояли біля витоків цього церковного наукового закладу. Завдяки вашій науково-педагогічній праці та християнській позиції, він розвивався і досяг теперішніх висот. Сьогодні тисячі молодих хлопців і дівчат вдячні вам за цінну науку, життєвий приклад і любов до України. Оцінюючи вашу ревність для Божої слави та добра УГКЦ, складаємо вам сердечну подяку та висловлюємо визнання та похвалу. Хай милосердний Господь віддасть Вам сторицею за все, що ви здійснили для Його слави і добра нашої Церкви», — йдеться у грамоті.
Модерувала урочисту академію п. Ліліана Гентош, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії Церкви УКУ, яка звернулася до гостей: «Усі тут присутні є друзями Олега Турія, які зібралися для того, щоби вшанувати його, але передовсім для того, щоби відзначити його доробок як науковця, як вчителя, як творця нової науки та нових людей в ній, і також як адміністратора. Про нього дуже багато знають та можуть розповісти працівники УКУ».
Відтак п. Ліліана передала слово ректорку УКУ Тарасові Добко, який звернувся до ювіляра із привітальною промовою. Також про міжнародну діяльність Олега Турія розповів віцепрезидент УКУ Богдан Прах, а о. Тарас Бублик, старший викладач Інституту історії Церкви УКУ, розказав про унікальний архів Інституту історії Церкви і його наповнення та про те, як цей напрям розвивав Олег Турій.
Окрім цього, Анатолій Бабинський, викладач УКУ та науковий співробітник ІІЦ УКУ, який є учнем та дисертантом ювіляра, наголосив, що Олег Турій за ці роки для багатьох став справжнім вчителем. Відтак слово про нього та діяльність Інституту історії Церкви мали Світлана Гуркіна, кандидатка історичних наук, викладачка, наукова співробітниця і доцентка ІІЦ УКУ, Олег Беген, кандидат історичних наук, доцент кафедри церковної історії та Володимир Мороз.
Наступне вітання було сюрпризом для Олега Турія та зворушило його чи не найбільше — це відеопривітання Романа Скакуна, його заступника, який із початком повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ боронити Україну: «Мені дуже пощастило з вами як із керівником. Ви вмієте цінувати людей, даєте їм шанс показати себе. Якби не ви, я з великою ймовірністю не займався б наукою. Але спільні проєкти, які ми реалізували, дають мені відчуття сатисфакції…»
Наприкінець слово взяв владика Борис. Він наголосив, що Олег Турій був першим, хто творив видавничий стандарт в Україні, і навіть боровся за окремі слова.
«У 90-х роках багато видавництв відкидали такі слова, як „тяглість“, „спільнота“, без яких ми не можемо уявити не лише тексти, а й наше життя. Відповідно нам потрібно було боротися за них. І ця боротьба відбувалася спільно, — пригадав митрополит Борис. — Запамʼяталося як на міжнародній конференції у Відні одна литовська історикиня підійшла до нас і сказала, що „вражена, як ви боретеся за своїх і своє“. Тому дякую тобі, дорогий Олеже, за ті моменти, які ми спільно пройшли».
Також митрополит окремо відзначив дружину п. Олега Світлану Турій за те, що впродовж усього творчого шляху вона допомагала чоловікові та була його надійною опорою.
На завершення урочистої академії взяв слово сам ювіляр: «Сьогодні тут було сказано чимало добрих слів на мою адресу і я дуже вдячний за це, бо знаю і ми всі відчули, що вони були максимально щирими.… А також хочу попросити про молитву і подальше сприяння. Бо нива велика і працьовитих рук уже трохи є, але все ще бракує цієї підтримки, щоб багато добрих справ успішно довершити та сміливіше будувати нові плани. Зокрема, я вирішив усі кошти, які отримав як дарунок до свого 60-ліття, передати в новостворений Видавничий фонд Інституту історії Церкви на підготовку до друку та публікацію видань на церковно-історичну тематику. Хочу щиро подякувати сенаторам УКУ, колегам із ректорату, друзям-односельцям й однокурсникам, а також приятелям з Австрії та Німеччини, які своїми пожертвами на загальну суму близько 100 тисяч гривень дозволили започаткувати цю справу».
