В УПЦ МП заперечують, що її закордонні парафії відкриваються за російські гроші
Про це йдеться в заяві Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП, яка з’явилася у відповідь на публікації в ЗМІ. Заяву поширило Громадське.
Як розповідають в УПЦ МП, створення закордонних парафій дозволив Собор від 27 травня 2022 року. Вони потрібні для «надання духовної опіки» над українськими біженцями.
«Таке рішення було прийняте з огляду на те, що серед біженців є велика кількість вірян УПЦ, які є повноправними громадянами України і мають право на задоволення своїх релігійних потреб», — пояснюють в УПЦ МП.
Там стверджують, що рішення ухвалили «абсолютно самостійно» і воно «не погоджувалося з жодними закордонними релігійними центрами», маючи на увазі РПЦ.
«На жаль, в нашій пастирській діяльності за кордоном ми стикаємося з протидією зі сторони деяких релігійних організацій, серед яких, зокрема, й РПЦ», — нарікають в УПЦ МП.
Додають, що парафії підпорядковуються предстоятелю УПЦ МП Митрополиту Онуфрію, а всі священнослужителі є громадянами України.
Також заперечують, що парафії фінансуються Росією, та наполягають: громади за кордоном створюються за ініціативи самих вірян, а священики або отримують допомогу як біженці, або працюють на світських роботах.
«Наші парафії (…) підтримують зв’язок з Україною, допомагають ЗСУ, збирають кошти для постраждалих від війни співвітчизників в Україні, проводять духовно-просвітницькі та культурні заходи, популяризують українську культуру, створюють осередки українства», — йдеться в заяві.
УПЦ МП у цій заяві не вказує, скільки наразі має закордонних парафій. Однак станом на кінець 2023 року відомо про 84 громади: 58 парафій та 26 душпастирських осередків.
Наприкінці 2024 році у медіа з’явилося декілька публікацій та заяв духовенства про діяльність УПЦ МП за межами України. Так, у матеріалі «5 каналу» наводилася думка протоєрея ПЦУ Георгія Коваленка про те, що РПЦ намагається втримати свої позиції за кордоном через УПЦ МП.
«Коли російське стає непопулярним, Московський Патріархат через УПЦ українською мовою починає розбудовувати мережу, через яку можна буде транслювати певні наративи, працювати з нашими біженцями», — зазначив священнослужитель.
Релігійна оглядачка Тетяна Деркач стверджувала, що РПЦ чи УПЦ МП порівняно з ПЦУ набагато простіше орендувати храм в Європі.
Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав в інтерв’ю «РБК-Україна» розповів, що «проросійські олігархи, які втекли з України, за російські гроші створюють в Німеччині паралельні українські громади», намагаючись залучити, зокрема, російськомовних українців.
Слід зауважити, щоб відкрити свої осередки за кордоном УПЦ МП повинна вказати свою приналежність до РПЦ.
Про це розповів архимандрит Гавриїл (Анисимов) – намісник ставропігійного чоловічого монастиря на честь преподобного Паїсія Величковського, що розташований у тимчасово окупованому Криму. Він був одним з перших, хто організовував ці парафії за кордоном.
"Є певні домовленості з протестантами, католиками, де є у них не діючі, покинуті храми, вони нашій Церкві (УПЦ МП - ред.) дозволяють там служити. Цікава деталь, що без узгодження з місцевими муніципалітетами служити у храмах ми не можемо. Але коли я намагався домовитися, наприклад, у Перуджі, то мені відповіли, що розглянуть моє питання, а потім казали, що не можуть допомогти. Пізніше зрозумів, що це РПЦ мені ставила перепони, бо муніципалітети мені прямо казали, що є Константинопольський Патріархат, є РПЦ, а яка у вас Церква? Мовляв, що таке УПЦ (УПЦ МП), окремо такої Церкви немає. І мені не було що відповісти на це питання. Без згоди від РПЦ у жодному храмі ми служити за кордоном як УПЦ (УПЦ МП) не можемо", - наголосив архимандрит.
