В Ужгороді відкрили пам’ятний знак жертвам Голокосту

10.10.2016, 14:20
Держава
В Ужгороді відкрили пам’ятний знак жертвам Голокосту - фото 1
В обласному центрі Закарпаття цими вихідними відбувся ювілейний, 10-й, Фестиваль єврейської культури. Цьогоріч він отримав власну назву – «Heymish Ungvar», що означає «комфортний, затишний, теплий».

Керівник благодійного фонду «Хесед Шпіра» Михайло Галін під час відкриття фестивалю сказав, що саме таким, затишним, теплим і домашнім сприймає Ужгород єврейська громада.

Різного роду творчі заходи та атракції завершилися в неділю відкриттям пам'ятного знаку жертвам Голокосту та подвигу рятівників, які наважувалися протистояти нелюдським діям щодо знищення цілого народу.

Ужгород_4.jpg

Це відкриття, як справедливо зауважували ужгородці, стало епогеєм Днів єврейської культури в Ужгороді.

Ужгород.jpg

Пам’ятний знак встановили за сприяння уряду Угорщини. Урочисте відкриття знаку стало жалобною і, водночас, життєствердною акцією. Участь у ньому взяли: делегація з Угорщини, єврейське духовенство, представники громадських організації цієї общини, місцева влада, громадськість.

Ужгород_2.jpg

«Незалежно від народності, нації,у цьому куточку світу наша доля – спільна!», – сказав заступник Державного секретаря Угорщини Чобо Латорцои.

Підтримав його і голова Всеукраїнської асоціації євреїв – колишніх в'язнів гетто і нацистських концтаборів Борис Забарко: «Пам'ять історична може роз'єднувати і об'єднувати! Саме тому не припустима її фальсифікація, викривлення чи замовчування».

Пам’ять про ці страшні події, коли місцевих євреїв, які були невід’ємною частинкою міста, збирали в синагозі і звідти вивозили в табори, ще жива в серцях багатьох ужгородців і закарпатців. Тому небайдужих тут не було.

Урочиста жалобна акція завершилася спільною молитвою головних рабинів України та Ужгорода, після чого усі присутні склали навколо пам'ятного знака камінці пам'яті.

Ужгород_3.jpg

Авторами ідеї пам'тного знаку та облаштування території стали скульптор Михайло Колодко та архітектор Петер Сарваші.

За різними даними, з 1944-го року з Ужгорода та його околиць до таборів смерті вивезено близько 14 тисяч євреїв, з усього Закарпаття – близько 100 тисяч. Пережили фашистські катівні близько 20-30% полонених.