Великдень: посібник до свята
Ця книжка – це своєрідний практичний посібник, як в умовах сучасного міста відзначити Великодній цикл – від початку Великого посту до Трійці. Книга допоможе вам разом з усією родиною підготуватися до Великодня та свят, які з ним пов’язані: дізнатися про його історію, обрядовість та символіку, про українські звичаї. За допомогою цієї книги ви зможете навчитися великодніх пісень, веснянок та віршів; розписати воском свої перші в житті писанки; приготувати смачні святкові страви, вишити великодній рушничок, виготовити подарунки найближчим, традиційно привітати родичів і знайомих. Адже у книзі вміщено рецепти страв (пісних і святкових), вірші, оповідання, казки й легенди (які можна читати й обговорювати з дітьми, готуючись до свята), пісні з нотами, розширена оповідь про символіку писанок і загалом весняних свят. Книжка стане в пригоді батькам і вчителям, вихователям дитячих садків і керівникам мистецьких студій та гуртків.
Книга має шість розділів. У першому – „Свято свободи і життя” розповідається про духовне значення та історію Великодня. Наступний розділ „Всесвіт Великодня” присвячений найрізноманітнішим символам свята. Що таке жертва, що символізують хліб, вино, Голгофа, Єрусалим? Яким чином прочитати знаки життя, відродження і вільного розвитку на писанках? Кожен писанковий символ (дерево Життя, сонце, хрест, риба, птах, безкінечник та інші) проілюстровано відповідним зображенням, а також легендою, загадкою, віршиком чи піснею. Детально описано, як виготовити писанку та як її зберігати й дарувати.
Третій розділ – „Готуємося до свята” присвячений великому посту. Тут розповідається про значення посту та духовну символіку кожного його тижня. Подано рецепти традиційних українських пісних страв.
Четвертий розділ – „У переддень Великодня” присвячений приготуванню до самого свята: як оздобити житло, які традиційні українські великодні страви приготувати, як зібрати великодній кошик та як виготовити власноруч рушничок для нього – відповіді на ці та інші питання є на сторінках цього розділу.
Наступний розділ – „День, який чекають цілий рік” присвячено власне Великодню. Розповідається про особливості Великоднього богослужіння, про символіку дзвонів, які цілий день мають дзвонити, возвіщаючи про Воскресіння. З розділу можна дізнатися, як влаштувати святкову трапезу вдома, яким є її порядок. Розповідається про великодні розваги – гойдалку, дівочі хороводи-гаївки, весняні рухливі ігри з піснями, а також про хлоп’ячі великодні змагання. Подано описи традиційних великодніх ігор з писанками й крашанками. Розповідається також про звичаї „обливаного понеділка”, молодіжні розваги та про особливості вітання родичів і близьких у цей день.
Завершальний розділ книжки – „Від Великодня до Трійці”. Тут розповідається про традиції Світлого тижня, Провідної неділі (Гробків), Вознесення, Зеленого тижня і свята Трійці.
Книжка багато проілюстрована – іконами, мистецькими творами відомих українських художників, фото страв та самобутніх великодніх прикрас. Є чималий перелік літератури.
***
Великдень – це й глибоко особисте свято і водночас родинне. Вважається, що готуватися до нього слід сім тижнів Великого посту, насправді ж робимо це упродовж усього життя. Щороку розкриваємо нові вартості свята у власній душі та навчаємо дітей, а потім онуків осягати все нові щаблі розуміння Пасхи. І в цьому нам допомагають старовинні українські традиції. Адже як через духовне пізнаємо зовнішній світ, так і через лад і красу довкілля пізнаємо внутрішньо-духовне. Через символічну мову пісні й малюнка, через вірш і добру оповідку, вишиванку і театральну виставу будемо передавати дітям духовні знання.
І відкриємо для себе, що „сучасні діти”, які знаються на комп’ютерах і мобільниках краще за своїх дідусів, тіток і матусь, так само, як і їхні однолітки, сотні років тому захопливо спостерігають за сходом сонця і розвоєм квіткових пуп’янків, радісно пишуть писанки і граються у великодні ігри. Ми й самі можемо повчитися цієї воскресної радості у дітлахів.
У цій книзі ви знайдете багато матеріалу, який зробить шлях підготування до великого свята цікавим, пізнавальним і творчим. До кожного передсвяткового етапу є вірші й оповідання, які можна читати в родинному колі, пісні, які можна співати дітям або разом з ними, саморобки, які також можна виготовляти спільно, всією родиною, ведучи бесіду на духовні теми. Адже діти так люблять, коли дорослі беруться щось робити разом з ними.
Перший розділ книжки присвячено поняттю вічного життя, свободи, звільнення з рабства – головному мотиву Великодня. З наступних розділів ви дізнаєтеся про значення символів і святкових обрядів, про Великий піст, етапи підготування до свята і, врешті, про сам святковий день і пов’язані з ним Проводи і свята Вознесіння і Трійці.
У книзі є багато згадок про дохристиянську культуру українців. Це не „данина язичництву”, адже за даними етнології й фольклористики дохристиянські вірування нашого народу були швидше монотеїстичними, аніж язичницькими. У світлі християнства вони просто виявили нам свою справжню красу і сенс, що є ніби передмовою до Святої Книги. Вияви народного мистецтва, освячені християнством – пісні, малюнки, вишивки, писанки — є самобутнім обличчям українців, барвистою квіткою у вінку людства.
СВЯТО СВОБОДИ І ЖИТТЯ
Великдень — це найголовніше свято християн, свято звільнення з неволі темряви і перемоги життя над смертю. На вірі у святе Воскресіння і вічне життя основана християнська релігія, що поширилася на всіх континентах Землі. Розуміння значення і символіки цього свята дасть змогу глибше осягнути набутки української і загальносвітової культури. Українське мистецтво, передусім народне, пронизане великодньою ідеєю жертовності і свободи як людини, так і народу.
Воскресіння переконує нас, що людське життя сповнене глибокого змісту. За християнським віровченням, людина (яка має дух, душу і тіло) створена за образом і подобою Всевишнього. У земному ми готуємося до небесного. Отже, у щоденних „іспитах” буденних ситуацій вчимося бачити вічність за проминущим. Як окрема особистість, так і цілий народ прагне свободи. Увесь рід людський найвищою цінністю має свободу і єднання з Творцем.
Через тисячі років нам відома до дрібниць історія біблійного народу — завдяки образу Пасхи, Виходу з краю рабства. Детальний опис Виходу з року в рік передається наступним поколінням. Дітей навчають переживати цю подію так, ніби сталася вона за їхньої пам'яті. Бо це акт не так історичний, як духовний, що свого часу може відбутися з кожною особистістю, з кожним народом.
Українцям більш відома новозавітна Пасха — Великдень. У ХХ столітті, в час трагедій Голодомору, нищення церкви, двох світових війн, окупацій і репресій це свято набуло для нас особливої символічності, коли після традиційного великоднього вітання українці промовляли: «Христос воскрес — воскресне й Україна!». І вірили, що мільйони наших людей – селян, що не погодилися на колгоспне рабство і завершили земний шлях у братських могилах на околицях сіл, вчителів, митців, учених, які не переступили через сумління й лягли кістьми на Соловках та в інших концтаборах, січових стрільців, воїнів УНР, вояків УПА і українців-чевоноармійців, які піднялися збройно проти окупанта і залишилися на полях битв – згинули не марно. Вони прагли свободи і, обравши шлях правди, обрали вічне життя.
І яким би страшним не було для української нації минуле, вона вийшла з нього живою. Трагедії назавжди залишаться у пам'яті народу зарубцьованою раною. І «клеючою речовиною» нації, її стрижнем і рушієм у майбутнє є зафіксований в історії й культурі хід до свободи — тернистий і все ж — неминучий.
Кожен народ у своїй традиційній культурі має закодоване прагнення свободи та оспіваний і вималюваний шлях до неї. Адже сенс існування і кожної людини, і цілого народу – це досягнення досконалості, повноти життя з Творцем. І здобуття вічності. Є дві точки у духовній історії кожного народу – народження і перехід до самоусвідомлення, пробудження до вічного життя — Різдво і Воскресіння.
Українські художники і поети образно розкрили бачення Великодня нашим народом. Ідеал свободи, суспільної справедливості, вартості життя кожної людини закладений в українських піснях – думах, псальмах, колядках, веснянках, козацьких піснях. Такими ж були й ідеали українського визвольного руху, відображені в стрілецьких і повстанських піснях:
Десь там далеко, на Волині
Зродилась Армія УПА –
Щоби воскресла Україна
І звершилася свобода.
Пригадаймо й українське чудо початку ХХІ століття – мирний, вільнолюбний Майдан-2004. Народ наш створив за ті 17 днів сотні шедеврів воскресної поезії:
...Хай віра проростає
Пшеницею у полі.
Народе, дякуй Богу,
Що воскресив з неволі!
...Народе мій, ти вистоїш, ти встоїш!
Бо ти з Христом, бо ти в святій борні!
О як же ти всю нечисть непокоїш.
Любові – так! Неволі духу – ні!
...Пісня правди і свободи лунає над світом,
Заквітчалась Україна оранжевим цвітом.
На засніженім Майдані людей зігрівала,
Іскра добра і братерства у серцях палала.
Звільнення людини і цілого народу відбувається передусім на духовному рівні. Духовна свобода є в тому, щоб вільно рухатися по шляху, який вказує Божественна іскра (що є в душі кожної людини), безперешкодно виконувати своє призначення в житті. Дух має панувати над душею і тілом. Силу для життєвого шляху душа бере від тіла, і її можна скерувати і на розкриття, і на пригнічення Божественної іскри.
Пригнічення тіла і душі (його так полюбляють застосовувати різні тоталітарні режими – від „казарменої дисципліни” до концтаборів) принижує богоподібність людини, її велич, красу і цінність. За християнським віровченням, тілесна і духовна природи у людині складають одне ціле. Утім коли людина відвертається від Бога – її душа втрачає силу. З часом тіло отримує перевагу над душею і стає її паном. Людина потрапляє в рабство тілесних забаганок – пристрастей, лінощів, гордощів. Де вже тут думати про вічне життя, справедливість, правду. Інколи починає здаватися, що „правда тільки шкодить”. Особа немов засинає, у напівсні виконуючи чужу волю.
Саме здобуттю свободи від зла, омани, загалом, духовної смерті присвячений Великдень.
