Великопосні реколекції з Блаженнішим Любомиром: книжка, яка у цьому допоможе
У наш час не всі мають фізично можливість пройти таку духовну практику. Хтось стоїть на захисті нашої держави, хтось багато часу є в дорозі, хтось не має можливості власне вирватися з буденного контексту або є задалеко від церковного середовища. Для таких доброю можливістю для приватних реколекцій стане книжка «Великопісні роздуми з Блаженнішим Любомиром Гузарем. Молитва св. Єфрема». Нещодавно вона вкотре вийшла у видавництві «Свічадо».
Як зрозуміло зі самої назви, це роздуми над молитвою св. Єфрема Сирійського, яка є однією з найхарактерніших молитов Великого посту. Власне її пропонують прочитати на початку книжки. А вже самі роздуми побудовані у форматі окремих статей, в кожній з яких почергово автор розглядає слово або фразу з цієї молитви.
«Тексти не призначені для наскрізного читання, — зазначають у передмові від редакції. — Як і будь-які духовні вправи, вони спонукають до застанови й переосмислення своїх учинків чи й навіть переконань, а також до молитви». Тому є порада присвятити темі день чи два та доповнювати її молитвою. Видавці пропонують на завершення кожної статті приклад такої молитви та додають, що вони народилися у перших читачів цієї книжки, які готували її до видання. «Якщо це спричинить ланцюгову реакцію, то всі ми разом зможемо дужче відчути той зв’язок, який богословська наука називає сопричастям святих», — йдеться у передмові.
У першій статті автор книги, Блаженніший Любомир Гузар, розповідає про молитву св. Єфрема Сирійського, звертає увагу, що вона складається з трьох частин. Спочатку молитовник просить Господа охоронити його «від усього, що може стримати, збити з дороги, що може пошкодити, перешкодити» — від духа унинія, духа владолюбства, духа пустослів’я — тобто від всього, що може бути шкідливим. Натомість у другій частині просить про духа ціломудрія, смиренномудрія, терпеливости, любови — «ті дороговкази, які допомагають іти правильною дорогою». При чому Блаженніший Любомир звертає увагу на слово «мудріє», церковнослов’янський корінь, який не має аналогів у сучасній українській мові. «Мудріє, або думання — ціле духовне наставлення в певному напрямі. А напрям то і є ціломудріє — думати категорія чистоти в широкому сенсі того слова».
Нарешті у третій частині автор роздумів звертає на застереження св. Єфрема, «щоб ми старалися бачити самих себе правдивими очима, аби ми не жили фантазіями, не оскаржували всіх довкола себе, а щоб усвідомлювали свій стан. Щоб не перекладали на інших людей вину за те, що не пішли туди, куди треба, не вчинили щось так, як годиться».
Звісно, книжку варто було починати читати перед початком Великого посту, як його називає автор роздумів — «святого часу». «Бо це час, присвячений Богові, це час, присвячений діянням нашої душі щодо Бога. Щоби краще унаочнити його, маємо цей час уявити собі як дорогу, яку треба пройти», — говорить владика Любомир і розвиває тему дороги як життя, на якій варто мати доброго і надійного провідника. Звісно, найкращим провідником є сам Господь, «який створивши нас і давши нам ціль, до якої ми повинні йти, так допомагає нам і нас заохочує. … Він залишається з нами назавжди, Він іде поруч». Натомість молитва є наче діалогом на цій дорозі. І про це мова у другій і третій статтях книжки.
Далі Блаженніший слово за словом, фразу за фразою розбирає та аналізує текст молитви св. Єфрема, у своїх роздумах над ними переноситься у наш час, доповнює їх притчами та живими історіями.
А на завершення йде розділ, присвячений сповіді — «поцілунку Небесного Отця, завдяки якому ми маємо переконання, навіть відчуваємо, що те, чим ми образили Господа Бога, Він нам прощає», як каже автор та дає поради з власного досвіду і пояснює вчення Церкви про таїнство покаяння і прощення.
Якщо вас зацікавило особисто чи з близькими пройти такі великопосні реколекції з Блаженнішим Любомиром, то книжка його роздумів, яка вийшла у видавництві «Свічадо», буде для цього доброю нагодою.
